ВАП – юридичні та детективні послуги
Всеукраинская ассоциация полиграфологов
+38 044 578 19 00 +38 096 966 90 00 info@polygraph.ua все контакты
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Новости (NEW)

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНА ОПРИЛЮДНИЛА ВИСНОВКИ ЩОДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ «ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ОСІБ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ОПИТУВАННЯ (ДОСЛІДЖЕННЯ) НА ПОЛІГРАФІ»


vru-i-poligraf


ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі»

Метою законопроекту, як зазначено в Пояснювальній записці до нього, є захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі, та легалізація в Україні науково-технічного приладу поліграфа та діяльності, пов’язаної з його використанням. Задля цього у проекті пропонується врегулювати на законодавчому рівні відносини, що виникають у процесі проведення опитувань (досліджень) осіб на поліграфі.

За результатами розгляду поданого законопроекту Головне науково-експертне управління вважає за необхідне зазначити наступне.

  1. Перш за все звертаємо увагу, що назва законопроекту не повною мірою відповідає його змісту. Адже у проекті йдеться не лише про права осіб, що проходять опитування (дослідження) на поліграфі, та механізми захисту таких прав (цим питанням безпосередньо присвячені лише статті 3–5 законопроекту), а й про: законодавство України, яке регулює відносини в сфері проведення психофізіологічного опитування (дослідження) осіб на поліграфі (стаття 2); повноваження замовника (ініціатора) такого опитування (стаття 6); засади, межі та принципи діяльності поліграфолога (статті 7, 8); види, умови та вимоги до процедури проведення опитування (дослідження) осіб на поліграфі (стаття 9) та ін. З огляду на це вважаємо, що у проекті фактично йдеться про поліграфологічну діяльність загалом, а не тільки про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі.
  2. На нашу думку, необхідність і доцільність прийняття спеціального закону, який визначав би порядок здійснення поліграфологічної діяльності, є сумнівною. Адже виходячи із приписів більшості запропонованих проектом норм дослідження на поліграфі є нічим іншим, як одним із видів судових експертиз, результати яких використовуються у кримінальному, цивільному, господарському та інших видах судочинства (див. частину другу статті 1, частину першу статті 9 та ін.). При цьому правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності визначаються Законом України «Про судову експертизу».

У свою чергу, безпосередній порядок проведення відповідних експертиз та експертних досліджень визначається окремими підзаконними нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України та інших визначених у статтях 7, 8 Закону України «Про судову експертизу» державних органів. Так, наприклад, порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень судовими експертами державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованими судовими експертами, які не є працівниками цих державних спеціалізованих установ, визначається Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р. № 1950/5). Тому, на наш погляд, і порядок провадження поліграфологічної діяльності має регулюватись відповідними підзаконними нормативно-правовими актами (наприклад, актами Міністерства юстиції України).

Що ж стосується підстав призначення такого виду експертиз та критеріїв оцінки їх результатів у якості доказу у справі, то вони мають бути чітко викладені у відповідних процесуальних кодексах (Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України), а також у Кодексі України про адміністративні правопорушення.

  1. Значна кількість статей законопроекту має декларативний характер, їх положення не розкривають його змісту та мети (статті 3–5, 7, 8, 15, 16). Так, наприклад, згідно з приписами частини 1 статті 4 проекту «захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі забезпечується об’єктивністю висновку поліграфолога і досягається шляхом дотримання ним законних прав та інтересів людини і громадянина та методичних норм і вимог до процедури проведення тестування із роз’ясненням особі правил її поведінки під час проведення опитування (дослідження) на поліграфі»; «процедура проведення опитування (дослідження) осіб на поліграфі зобов’язана відповідати морально-етичним засадам суспільства та вимогам чинного законодавства України» (частина друга статті 4 проекту); «замовник (ініціатор) спонукає особу до проходження психофізіологічного опитування (дослідження) на поліграфі, яке забезпечить їй додаткові гарантії довіри, чесності, порядності та щирості її дій і намірів» (пункт 2 частини першої статті 6) та ін.
  2. У законопроекті майже не врегульовується правовий статус поліграфолога. Так, у частині сьомій статті 1 йдеться про те, що поліграфолог (професіонал у галузі безпеки з використання поліграфа) – фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» або «магістр», який пройшов спеціальне навчання за напрямом підготовки проведення психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа, що підтверджується відповідним документом, і має необхідні навички для виконання замовленого опитування (дослідження) осіб та надання довідки чи експертного висновку поліграфолога з досліджуваних питань.

Із вказаного визначення неясно, яку саме вищу освіту повинен мати поліграфолог (юридичну, медичну, технічну тощо); чи відноситься його діяльність до одного із видів господарської діяльності та чи підлягає вона ліцензуванню; чи розповсюджуються на поліграфолога обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» тощо. До того ж, юридично некоректним виглядає вислів «професіонал у галузі безпеки з використання поліграфа». Адже дослівне його тлумачення дозволяє дійти висновку про те, що поліграфолог – це особа, яка не проводить опитування (дослідження) на поліграфі та готує відповідний експертний висновок, а лише забезпечує технічну безпечність використання цього приладу.

На наш погляд, без врегулювання зазначених вище питань досягти мети законопроекту, про яку йдеться у Пояснювальній записці до нього навряд чи буде можливо.

Законопроект містить також інші неточності та суперечності, але з огляду на викладені вище найбільш концептуальні зауваження детальний аналіз його змісту вважаємо недоцільним.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Керівник Головного управління                                                В.І. Борденюк


Верховна Рада України

Комітет на своєму засіданні 03 листопада 2016 року розглянув  альтернативні проекти  законів України «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», реєстр. № 4094 від 17.02.2016 р., внесений народним депутатом України Тетеруком А. А. та «Про поліграфологічну діяльність», реєстр. № 4094-1 від 04.03.2016 р., внесений народним депутатом України Журжієм А.В.

 Законопроекти подані у порядку законодавчої ініціативи відповідно до частини першої статті 93 Конституції України, статті 89 Регламенту Верховної Ради України.

Метою законопроекту «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», реєстр. № 4094 від 17.02.2016 р., є легалізація в Україні науково-технічного приладу поліграфа та діяльності, пов’язаної з його використанням під час виконання завдань щодо захисту прав осіб при проходженні ними тестувань з питань приватного характеру, кадрового професійно-психологічного відбору для заміщення вакантних посад, проведення спеціальних (внутрішніх) перевірок та службових розслідувань, здійснення оперативно-розшукової діяльності, досудового та судового провадження.

З цією метою законопроектом також вноситься низка змін до законів України, які регулюють спеціальні трудові відносини. Зокрема до Законів України «Про прокуратуру», «Про державну службу».

За висновком автора законопроекту: «реалізація проекту Закону України «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі» з урахуванням пропонованих законопроектом змін до нього додаткових видатків із державного бюджету не потребує».

У висновку щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи цього законопроекту, Комітет з питань запобігання і протидії корупції зокрема зазначає: «що у законопроекті містяться оціночні поняття, що можуть призвести до зловживань у випадку їх застосування …. та можуть трактуватися сторонами неоднозначно, що містить корупційні ризики для сторін в кримінальному процесі».

У своєму висновку №16/3-23/1114 від 14.01.2015 р. щодо законопроекту «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», реєстр. № 4094 Головне науково-експертне управління зазначає, що «за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити».

Альтернативний проект Закону «Про поліграфологічну діяльність» реєстр. № 4094-1 від 04.03.2016 р., розроблено з метою забезпечення здійснення поліграфологічної діяльності в Україні спеціалістами належного кваліфікаційного рівня, що, на думку автора законопроекту, дозволить отримувати якісні та обґрунтовані висновки за результатами проведених опитувань, уникнути порушень основоположних прав та свобод людини та громадянина.

Основним завданням законопроекту є закріплення на законодавчому рівні основних принципів, вимог та засад здійснення поліграфологічної діяльності в Україні та відповідальності поліграфологів за допущенні порушення.

З цією метою законопроектом також вноситься низка змін до законів України, які регулюють спеціальні трудові відносини. Зокрема до Законів України «Про прокуратуру», «Про державну службу» та інші.

За висновком автора законопроекту: «Реалізація проекту Закону України «Про поліграфологічну діяльність» не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України у 2016 році, адже на сьогоднішній день дана сфера діяльності вже запроваджена в Україні, нажаль без належного законодавчого врегулювання. В той же час подальша реалізація законопроекту в майбутньому вимагатиме додаткових видатків, які мають бути передбачені в Державному бюджеті України на 2017 рік».

У висновку щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи цього законопроекту, Комітет з питань запобігання і протидії корупції зазначає: «Таким чином, повинен з’явитися єдиний централізований орган, який буде займатися допуском до професії. Зараз отримати сертифікат можна після навчання в окремих закладах. Така централізація, з одного боку, повинна гарантувати високий рівень підготовки фахівців, а з іншого — може перетворитися на штучне обмеження доступу до професії та призвести до корупційних ризиків в гонитві за отриманням сертифікату».

У своєму висновку №16/3-897/4094-1 від 12.07.2016 р. щодо законопроекту «Про поліграфологічну діяльність» реєстр. № 4094-1 від 04.03.2016 р., Головне науково-експертне управління зазначає, що «за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити».

Під час розгляду обох законопроектів, членами Комітету було висловлено низку суттєвих зауважень до обох законопроектів. Зокрема, зазначалось, що головним недоліком обох законопроектів є те, що всупереч вимогам Конституції України (статті 28, 32) вони роблять процедуру дослідження на поліграфі обов’язковою для кандидатів при прийомі на відповідну державну службу, а відмова кандидата від проходження перевірки на поліграфі стає підставою для відмови у прийомі на відповідну державну службу.

Існує і інша проблема – допустимість відмови щодо відповіді на окремі питання опитування. Адже Конституція України (стаття 63) дозволяє людині не розголошувати інформацію особистого характеру, включаючи інформацію про вчинений нею злочин

Також зазначалось, що у законопроектах не тільки не визначено порядок забезпечення конфіденційності отриманої поліграфологом інформації, а й також не визначено рівень та порядок відповідальності за її розголошення. Більш того, не визначена відповідальність за втрату поліграфологом матеріалів опитування, підробку, спотворення тощо.

Окрім цього, впровадження норм обох законопроектів вимагатиме значних фінансових витрат з Державного бюджету України на закупівлю відповідного обладнання, навчання спеціалістів та сплати за самі послуги з проведення поліграфологічних досліджень у випадку неможливості проведення таких досліджень засобами відповідних державних служб.

Враховуючи викладене Комітет ухвалив рішення — рекомендувати Верховній Раді України:

  • Проект Закону України «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі», реєстр. № 4094 від 17.02.2016 р., внесений народним депутатом України Тетеруком А. А. за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;
  • Проект Закону України «Про поліграфологічну діяльність» реєстр. № 4094-1 від 04.03.2016 р., внесений народним депутатом України Журжієм А.В. за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем з цього питання визначено народного депутата України,  Голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немирю Григорія Михайловича.

 Голова Комітету                                                                  Г.М. НЕМИРЯ


Першоджерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58203


 



Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.


ААКТУАЛЬНО

ПРЕИМУЩЕСТВА ВАП

Став членом Всеукраинской ассоциации полиграфологов, Вы откроете для себя новые возможности и перспективы


ОБУЧЕНИЕ ПОЛИГРАФОЛОГОВ

Только мы готовим полиграфологов на базе Национального университета. Наши ученики получают документ об образовании государственного образца


ЕДИНЫЙ РЕЕСТР ПОЛИГРАФОЛОГОВ

По инициативе ВАП был создан Единый реестр полиграфологов Украины. На данный момент в Реестре более 100 полиграфологов.


ВАП ИМЕЕТ ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВО В КАЖДОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ

На данный момент ВАП имеет 22 Представительства во всех областных центрах. Мы оперативно обслуживаем корпорации с сетью филиалов и подразделений.


РУБИКОН – ПЕРВЫЙ УКРАИНСКИЙ ПОЛИГРАФ

Полиграф «Рубикон» имеет 7 регистрационных каналов, 5 лет гарантии, сверхкачественные датчики и сеть сервисных центров по Украине.




ИССЛЕДОВАНИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПОЛИГРАФА

Полиграфологи ВАП всегда готовы организовать профессиональные исследования любой сложности с высочайшей достоверностью