16 серпня 2024 року на базі Львівського державного університету внутрішніх справ відбувся круглий стіл «Особливості застосування поліграфа у діяльності підрозділів сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану в Україні». Організатором заходу став Департамент освіти, науки та спорту МВС України та Департамент забезпечення діяльності Голови Національної поліції.
На круглому столі виступила Президент ВАП, провідний науковий співробітник лабораторії психологічних досліджень КНІДСЕ, доктор психологічних наук Морозова Тетяна Романівна.
27 липня, виповнилося 20 років від дня, коли в Україні був прийнятий перший юстований документ, що врегульовував використання поліграфа – Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ.
Президент ВАП, провідний науковий співробітник лабораторії психологічних досліджень КНІДСЕ, доктор психологічних наук Морозова Тетяна Романівна.
Всеукраїнська асоціація поліграфологів, найбільше професійне об’єднання спеціалістів у Європі, до складу якого входить понад 600 поліграфологів – виключно громадян України, і обраним президентом якої я маю честь бути, саме 27 липня святкує День українського поліграфолога. 19 квітня ми святкуємо Міжнародний день поліграфолога, а 27 липня – наш, український.
Ця Інструкція була першим маленьким, але сміливим, претензійним кроком на шляху до п’яти чинних законів, у яких прописаний поліграф, і двох законів, що із великою ймовірністю будуть прийняті у скорому часі.
Зараз я покажу вам документ, за змістом якого поліграфологи-початківці зможуть переконатися, що роки наповнюють справи і вам все під силу, коли ви наполегливо працюєте. Це акт впровадження, який на початку 2005 р. був оформлений співробітниками Центру практичної психології при МВС України. Зверніть увагу, він підписувався капітану міліції і тоді ще кандидату наук Морозовій. А одним із підписантів був нинішній міністр МВС, а тоді майор міліції, головний психолог Ігор Володимирович Клименко.
У багатьох своїх працях, в тому числі у підручнику «Поліграфологія» від 2019 р. та в монографії «Методика виявлення прихованої інформації у поліграфних дослідженнях» від 2023 р. я переконливо довожу, що у всіх країнах світу, де реально активно використовують поліграф, він запроваджувався саме через розкриття та розслідування злочинів. Не існує країни, де б поліграф зайшов і закріпився через використання у кадровій роботі. Намагання такі були, але всі вони потерпіли фіаско: суспільство починає вірити поліграфологам тільки тоді, коли вони допомагають своїм колегам-оперативникам зняти підозру з непричетних, виокремити серед підозрюваних причетних і зосередити розшукові заходи на них, не розпорошуючись на безперспективні версії.
Ніде в світі не існує такого підвиду поліграфолога – виключно кадровий, скринінговий. Це нонсенс.
Вищим пілотажем поліграфології було, є і буде розкриття та розслідування злочину! Найвищим досягненням школи підготовки поліграфологів є стабільний випуск учнів, які розкривають і розслідують злочини!
Курси поліграфологів ВАП, червень 2024
Ті, хто вміє розкрити злочин – не мають труднощів із службовим розслідуванням, тим більше – із скринігами. І прийняттю першої Інструкції також передували 5 років успішного досвіду використання поліграфа при розкритті та розслідуванні злочинів.
Від 2005 р. офіційна українська школа підготовки поліграфологів завжди була орієнтована на підготовку високопрофесійних фахівців. По нині перше домашнє завдання з написання опитувальника у нас є за фабулою по вбивству. Як бачимо, наш підхід винагородився сторицею: у практичних досягненнях на ниві розкриття та розслідування злочинів нам немає рівних. Ми не лише встояли, але й активно розвивалися, не дивлячись на масовану протидію, не маючи жодних капіталовкладень зі сторони, без будь-якої спонсорської, донорської допомоги.
Детально про курси поліграфологів ВАП:
Один із найпоширеніших пасквілів, які зводять на українську поліграфологічну школу, намагаючись безпідставно очорнити її – «вона російська!». Та невже!? Віддавати росіянам авторство методики виявлення прихованої інформації (МВПІ) можуть лише невігласи в історії поліграфології.
Хіба росіянином був Авіценна, батько підходу, який використовується у тестах на знання відомого рішення? Тисячу років тому, коли відповідно до історії медицини він вже використовував свої тести на встановлення професії, місця проживання та імені коханця невірної дружини, на росії були болота.
Хіба росіянином був Чезаре Ломброзо, який ще у працях, що датуються 19 сторіччям, описував використання тесту на знання відомого рішення? Нагадаю, він їх писав приблизно тоді, коли в росії не лише не йшла мова про використання поліграфа – російська православна церква серйозно розглядала питання, чи не піддати Івана Сєченова анафемі за його працю «Рефлекси головного мозку»? А від кримінального провадження за книжку вченого врятував лише більш-менш притомний міністр юстиції. Цікаво, що основним аргументом рятівника був такий: кримінальна справа лише пробудить інтерес читача, що не вигідно владі…
Хіба росіянами були американські поліграфологи Вільям Марстон, Джон Ларсон, Леонард Кілер, які стояли біля витоків американської поліграфології? Всі вони використовували виключно тести МВПІ, інших тоді – не було! Тести із контрольними питаннями з’явилися, коли ці достойники відійшли у засвіти.
Хіба з росіян складається одна із найсильніших і найстабільніша у світі японська поліграфологічна школа, яка із кінця 40-хх років минулого сторіччя по нині використовує виключно тести МПВІ?
Хіба росіянином був польський вчений-криміналіст Павло Хорошовський, котрий на початку 60-хх років провчився у США і привіз звідти МВПІ у Польщу?
Хіба росіянами були перші поліграфологи Румунії, які ще в часи правління Чаушеску, непримиренного ворога СРСР, провчилися поліграфології у Японії та привезли МВПІ у свою країну?
Якщо мова про «російськість» іде від того, що перші українські поліграфологи, які використовували МВПІ, провчилися у Краснодарі в 1998 р., то хочу нагадати, що першою з росії до нас прийшла таки МПП, і було це на 2 роки раніше, у 1996 р. Те, що МПП є пануючою методикою в росії – ні для кого не є таємницею. Практично всі російські школи підготовки поліграфологів від початку, з 1993 р., і по нині навчають виключно МПП. Саме МПП, при чому безкоштовно, вони навчали наших спеціалістів і в Інституті криміналістики ФСБ.
Глибоко віруючим, тим, хто до сих пір перебуває під навіюванням щодо «російськості» МВПІ, яке їм насадили не зовсім доброчесні викладачі-«маркетологи» на курсах первинної підготовки, настійливо рекомендую почати читати професійну літературу. Можете почати з моїх підручника і монографії, при чому навіть безкоштовно, адже згідно чинним вимогам, будучи офіційними науковими працями, ці книжки були розіслані по всім обов’язковим бібліотекам.
Переходячи безпосередньо до МВПІ зазначу одразу, що в українській модифікації її опитувальники мають чіткі алгоритми. Наприклад, ті, які пишуть з метою розкриття та розслідування злочинів включають 5 (п’ять) блоків:
1) стимульний;
2) діагностичний;
3) основний;
4) на встановлення часу та джерела обізнаності у обставинах, деталях;
5) із метою пошуку тіла, речових доказів, встановлення подільників тощо.
Стрижнева ідея МВПІ – перевірка існування зв’язку між психологічними стимулами, які пов’язані зі злочином, певною подією та фізіологічними реакціями людини, що об’єктивно зареєстровані на поліграмі.
Головна мета МВПІ – вихід на матеріальні докази.
Переваги тестів МВПІ у напрямку розкриття та розслідування злочинів:
1) гнучкі – передбачають можливість швидкої перевірки показів, версій респондента, які він надав/змінив безпосередньо у ході дослідження;
2) чесні та прозорі – за потреби успішно пройдуть психологічну експертизу на предмет відсутності маніпулятивного впливу поліграфолога на респондента;
3) забезпечують незалежність поліграфолога від респондента – йому не треба турбуватися, чи буде респондент дотримуватися домовленостей і відповідати «ні» на контрольні питання спрямованої неправди;
4) відповідають принципу презумпції невинуватості – не мають звинувачувального характеру;
5) справедливі – відображають позиції всіх сторін, в тому числі версію респондента. Означене окрім іншого захищає поліграфолога від звинувачень в упередженості;
6) дозволяють уникати проблеми обізнаного респондента, коли той навіть за умов непричетності не надає належну реакцію на контрольні питання, бо в силу різних причин (частих тестувань, начитаності) розуміє його призначення.
Пункти 1-5 роблять можливим використання тестів МВПІ при проведенні допитів за допомогою технічного засобу відповідно ч. 3 п. 2 ст. 40 та ст. 104 КПК України. Раніше такі допити проводилися у Головній військовій прокуратурі, а на сучасному етапі – в ДБР.
Чинним від 01 травня 2024 р. ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа» передбачено проведення судових експертиз однією із двох, на вибір експерта методик: МВПІ або МПП.
У Методиці проведення судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа, що розроблена співробітниками КНДІСЕ та ОНДІСЕ разом із представником Колегії поліграфологів України Віталієм Шаповаловим і яка саме зараз проходить процедуру апробації, прописано алгоритми і умови використання двох методик: МВПІ і МПП.
Під час 5-денного навчального курсу, що проводився на початку липня 2024 р. на базі КНДІСЕ для судових експертів державних установ Міністерства юстиції, котрі проводять експертизи та експертні дослідження із використанням поліграфа, з’ясувалося, що таких на сьогодні є 13. І всі вони працюють МВПІ, хоча більшість із них починали в експертизі працювати іншими методиками – МПП чи нейтрально-перевірочною методикою Дубровського.
Загалом, перед переходом до практичної частини свого виступу, вважаю за доречне сказати наступне – злочинів і експертиз вистачить на всіх! Всі мають можливість проявити свою кращість і кращість своєї методики у роботі на користь Батьківщині. Знищити те, що працює – неможливо. Принаймні за 26 років це не вдалося нікому. Витрачати на це сили і час – лише допомагати ворогам України.
Посилання на презентацію доповіді Морозової Т.Р.
#вапдіє