ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІГРАФА ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ПРОТИ СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДІТЕЙ

Офіційна позиція Всеукраїнської асоціації поліграфологів (ВАП) щодо допустимості застосування поліграфа під час здійснення досудового розслідування проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, додержання прав дітей у зазначених провадженнях.

Останнім часом до ВАП все частіше звертаються батьки, представники правоохоронних органів, органів прокуратури, адвокати із питанням щодо можливості використання поліграфа по відношенню до дітей і підлітків, у тому числі під час проведення судових психологічних експертиз,  здійснення досудових розслідувань  проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей.

Поліграф для розслідування проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей

Із метою забезпечення прав дітей у зазначених провадженнях ВАП – найбільше незалежне професійне громадське об’єднання поліграфологів у Європі, до складу якого входить понад 400 фахівців, офіційно висловлює свою позицію щодо ступеню припустимості проведення поліграфних досліджень у пубертатному періоді та науково-методичної обґрунтованості підготовки тестового опитувальника в провадженнях, у яких розслідується посягання на статеву свободу та статеву недоторканість дітей, зокрема:


  1. Об’єктами дослідження із застосуванням поліграфа можуть бути психічно здорові повнолітні особи або повнолітні особи, які перебувають у ремісії психічного захворювання, що належним чином засвідчено медичними документами; мають достатній рівень інтелекту, що дозволяє їм адекватно розуміти звернене мовлення, та у ході дослідження перебувають у стані, який дозволяє спеціалісту-поліграфологу одержувати у них фізіологічні реакції, що підлягають експертній оцінці.

При здійсненні досудового розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей поліграфні дослідження варто проводити у відношенні осіб, котрі підозрюються у вчиненні таких злочинів; свідків – на предмет щирості та мотивів свідчень; заявників-дорослих – на предмет мотивів заяви про злочин, ступеня та джерела обізнаності в обставинах події, що має розслідуватися. Передумовою проведення досліджень є одержання від них письмово оформленої добровільної згоди.

Проведення поліграфних досліджень дітей недоцільне в силу комплексу психологічних особливостей, властивих особам  із незрілою психікою. У відношенні дітей більш методично виправдним є проведення психіатричної, психологічної експертизи на предмет з’ясування того, чи не являється ситуація, за якою проводиться розслідування, результатом фантазій дитини, чи не навіяна вона їй ЗМІ, значущими для неї дорослими, сторонніми зацікавленими особами тощо.

Слід зазначити, що в Україні є негативний досвід використання поліграфа по відношенню до неповнолітніх дітей 9 і 12 років за справою, що була сфабрикована «чорними» політтехнологами: так звана «справа Артеку», за якою у 2009 р. у  педофілії були необґрунтовано публічно звинувачені депутати однієї із фракцій  Верховної Ради (Т.Р. Морозова. Поліграфологія: підручник/ [Т.Р. Морозова]; за ред. О.М. Морозова. – Харків: «Естет Принт», 2019 р. – С. 225-226). Дана ситуація, її перебіг та кінцевий результат переконливо довели, що порушення науково-методичних вимог у частині вікових обмежень при  проведенні поліграфних досліджень, а також формулювання тестового опитувальника зі слів та на підставі уявлень лише однієї зі сторін – неприпустиме.


  1. У 2009 р. Міністерство освіти і науки України видало Національній академії Служби безпеки України першу ліцензію на підготовку поліграфологів. Із тих пір поліграфологом в Україні може бути фахівець, котрий успішно завершив навчання на курсах підвищення кваліфікації у закладі післядипломної освіти, що має ліцензію на освітню діяльність та викладання у якому здійснюють педагогічні, науково-педагогічні та/або наукові та інші працівники за затвердженими навчальними програмами (абзаци перший і другий пункту 3, пункт 5, абзац 3 пункту 6, пункт 9, пункт 11 статті 18 Закону України «Про освіту»).

Коротко вимоги до освіти поліграфологів можна сформулювати так: наявність вищої освіти другого рівня за ступенем магістра та післядипломної освіти за програмою підготовки спеціалістів-поліграфологів. Зокрема, така вимога щодо фахової підготовки поліграфолога передбачена наступними юстованими документами:

– Порядком проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань (абзац 7 пункту 2 Порядку);

– Інструкцією про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України (абзац 5 пункту 3 Інструкції);

– Порядком проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа у роботі Бюро економічної безпеки України (абзац 7 пункту 2 Порядку).


  1. До реєстру судових методик не внесені експертна методика чи методичні рекомендації щодо проведення досліджень із застосуванням поліграфа.

Водночас Наказом Міністерства юстиції України № 1350/5 від 27.07.2015 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5» були внесені зміни до Інструкції про проведення та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно яких дослідження із використанням поліграфа стало можливим проводити в якості судових психологічних експертиз.

Інструкцією визначено, що предметом таких експертиз є: отримання інформації щодо ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації, повноти наданої опитуваною особою інформації, джерела отриманої опитуваною особою інформації, уявлень опитуваної особи про певну подію, іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.


  1. В Україні дослідження із використанням поліграфа здійснюються за допомогою двох існуючих у світі методик:

Перша – методика виявлення прихованої інформації (МВПІ), за допомогою якої встановлюється, чи приховує обстежувана особа володіння інформацією, фактами, деталями щодо обставин вчинення проступку, який розслідується, а також яка версія події – та, що заявляється обстежуваним чи ті, що висуваються слідством, стороною обвинувачення знаходить підтвердження у фізіологічних реакціях обстежуваної особи.

За основу при складанні тестів МВПІ обов’язково беруться до уваги результати експертиз, огляду місця події, аналіз показів свідків і пояснень учасників події, алібі підозрюваних тощо. Із позицій методології створення опитувальника за МВПІ з урахуванням позиції лише однієї сторони – апріорі неможливе, а відтак від початку відбувається дотримання принципів неупередженості, повноти та всебічності розслідування.

МВПІ є методикою, розвиток та популяризацію якої підтримує ВАП, з огляду на те, що із 1998 року вона показала найвищий рівень ефективності у напрямку розкриття та розслідування злочинів. У 2010 р. МВПІ була захищена на рівні першої в Україні докторської дисертації у напрямку поліграфології за спеціальністю 21.07.03 – кадри органів і військ державної безпеки (психологічні науки). Саме за МВПІ і на підставі її переконливих практичних досягнень видано перший в Україні і єдиний оригінальний підручник «Поліграфологія» (2019 р.). МВПІ, відповідно затверджених навчальних програм, навчають на курсах підготовки поліграфологів у Національній академії Служби безпеки України та в Одеському Національному університеті ім. І. Мечникова. Виключно МВПІ успішно використовувалася при проведенні історичного наймасовішого у Європі поліграфного дослідження 943 кандидатів на службу в Державне бюро розслідувань, що здійснювалося, в тому числі, під контролем зовнішніх спостерігачів – представників Консультативної місії Євросоюзу (2018 р.), та у ході тестувань кандидатів на керівні посади у САП (2021 р.).

Друга – методика питань порівняння (МПП), сенс якої зводиться до порівняння фізіологічних реакцій, що виникають у обстежуваного на релевантні запитання, які відображають суть звинувачення (наприклад, «ви ґвалтували неповнолітню Галину?»), із фізіологічними реакціями, які виникають у нього на, так звані, контрольні запитання.

Контрольні запитання – це запитання-«еталони», які суб’єктивно придумує/обирає поліграфолог, та які не мають безпосереднього відношення до справи, що розслідується. За задумом розробників МПП у непричетних осіб на контрольні запитання повинна проявлятися більш виразна фізіологічна реакція, ніж на запитання, що відображають суть звинувачення. Наприклад, у одній із вітчизняних праць підозрюваним у вчиненні злочинів проти статевої недоторканості пропонується ставити такі контрольні запитання: «Із метою статевої розрядки сильного сексуального потягу, Ви би пішли на секс із самкою крупної тварини?», «Якби Ви були впевнені на 100%, що про це ніхто не дізнається, Ви б погодилися зробити мінєт самому собі?»  (И.П. Усиков, Р.В. Черненко Компоненты формирования вопросов сравнения: сборник специальных вопросов / И.П. Усиков, Р.В. Черненко. – Киев : Освита Украины, 2019. – С.51).

Однак ніхто не може гарантувати, як обстежуваний сприйматиме запитання, визначене поліграфологом у якості контрольного, адже, формулюючи контрольне запитання, поліграфолог виходить із власних міркувань, особистих морально-ціннісних орієнтацій і життєвого досвіду, які можуть бути відмінними від тих, що має обстежуваний. Помилка ж у підборі контрольного запитання може мати наслідком помилковий висновок за всім дослідженням.

Тести МПП є шаблонними, із чітким набором та усталеним порядком розстановки питань. Саме через цю шаблонність у порядку розстановки питань їх і намагаються назвати «валідними», що, насправді, є навмисною маніпуляцією або, в кращому випадку, помилковим трактуванням поняття валідності. Очевидно, що саме лише місце розташування невірно підібраного запитання не запобігає хибному висновку.

Складання тестів цієї методики не вимагає обов’язкового взяття до уваги результатів експертиз, огляду місця події, аналізу показів свідків і пояснень всіх учасників події, алібі підозрюваних тощо. Основним завданням поліграфолога є формулювання контрольних запитань, так як релевантні запитання, що відображають проступок, по суті, сформульовані правоохоронцями, прокурорами та відображають зміст підозри.

МПП найбільш масово використовують у США, тоді як у Японії, країні, де результати поліграфних досліджень понад 50 років визнаються в якості доказу в судах усіх рівнів, ця методика заборонена для використання.

Поруч із тим, слід враховувати, що доцільність використання МПП навіть у США з 2009 р. офіційно поставлена під сумнів: після того, як Національна академія наук підготувала і опублікувала доклад «Зміцнення криміналістики у США: шлях вперед», поліграфні дослідження через низьку ефективність МПП були фактично виключені з переліку криміналістичних (Strengthening forensic science in the United States: a path forward. Washington, D.C., The National Academy Press, 2009. 354 p.).


  1. В Україні чинним є державний стандарт ДСТУ 8692 : 2016 «Поліграфи. Технічні умови». Метою розробки даного стандарту було припинення практики використання при проведенні поліграфних досліджень контрабандних, контрафактних приладів, приладів, які за своїми технічними параметрами не дозволяють поліграфологу якісно та своєчасно виявляти ознаки різних типів протидії з боку обстежуваних, а також ознаки перебування обстежуваних у станах, що перешкоджають отримувати об’єктивні фізіологічні показники, призводять до помилкових висновків.

Відповідно до чинного законодавства України питання щодо того, чи дотримуватися конкретного стандарту, вирішують користувачі – поліграфологи, органи, установи тощо.

ВАП наполегливо рекомендує дотримуватися ДСТУ 8692 : 2016 «Поліграфи. Технічні умови». Подібні стандарти є у США і Японії, однак вони не ідентичні один одному та і не повинні такими бути, як не ідентичний їхньому змісту український ДСТУ. До прикладу, японський національний стандарт від початку і по нині більш жорсткий, у порівнянні зі стандартом ASTM США. Зокрема, японський стандарт, як і український, передбачає обов’язкові періодичні повірки приладу, покладає на поліграфолога відповідальність за техніку, яку він використовує і за допомогою якої робить, нерідко, доленосні для людей висновки.


Закликаємо всіх українських поліграфологів до неухильного дотримання принципів професіоналізму, гуманності та відповідальності!

#вапдіє