ЗРОБІТЬ, БУДЬ ЛАСКА, ОЦІНКУ ЧЕРГОВОЇ НІСЕНІТНИЦІ ВІД ПСЕВДОЕКСПЕРТА НАЗАРОВА

Скарга на поліграфолога Назарова О.А.

Саме такий запит прийшов на електронну пошту ВАП (в оригіналі: Здравствуйте, сделайте пожалуйста анализ очередной бредятины от псевдоэксперта Назарова. Этот подонок в очередной раз за деньги пишет заказуху и отмазывает реальных преступников).

До листа було долучено файл. Текст надаємо, скан нижче.


НАУКОВИЙ ЕКСПЕРТ

кандидат психологічних наук, доцент

ФОП Назаров Олег Анатолійович

Спеціальний член Міжнародного співтовариства поліграфологів (ISOPE)

член Координаційної ради Колегії поліграфологів України (посвідчення № 0005)

член Технічного комітету Е52 «Експертна психофізіології» АSТМ International

№ 508/19 від 05.08.2019

Адвокату Циганкову А.І.

04053, м. Киев, ул. Січових

Стрільців, 24-Б. кв. 15

Про направлення висновку експерта

Направляється висновок експерта за результатами проведення експертного психологічного дослідження науково-теоретичного характеру від 02.08.2019 № 0208/19.

Додатки:

  1. Висновок експерта від 02.08.2019 № 0208/19 на 12 аркушах.
  2. Акт здачі-прийому – на 1 аркуші.
  3. Сканова копія клопотання прокурора про призначення судовоїпсихологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні – прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. у справі № 756/847/17 на 7 арк.
  1. Документи про освіту, наукову кваліфікацію, експертну підготовку, членство в професійних поліграфічних організаціях на 8 аркушах.

Спеціальний член Міжнародного співтовариства поліграфологів (ISOPE)

член Координаційної ради Колегії поліграфологів України (посвідчення № 0005)

член Технічного комітету Е52 «Експертна психофізіології» АSТМ International

 

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА

за результатами проведення експертно-психологічного дослідження

науково-теоретичного характеру

 

02.08.2019                                                                                                                                                                              № 0208/19

9 липня 2019 на підставі договору 09/07-19 про проведення експертного дослідження, який був укладений між адвокатом Циганковим Андрієм Ігоровичем, який здійснює індивідуальну адвокатську практику на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1090, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 15.11.1996р. (далі – Замовник) і мною, науковим експертом (ДК №045219), кандидатом психологічних наук (ДК №045219), доцентом (12ДЦ № 033014), атестованим судовим експертом психологом в період 2011-2015 роки (реєстраційний номер № 10948), фахівцем з проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа (реєстраційний номер №175/01), фізичною особою підприємцем, що діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань № 2 065 000 0000 056356 від 29.01.2019 Назаровим Олегом Анатолійовичем було проведено експертне психологічне дослідження науково-теоретичного характеру питань, які пропонується доручити на вирішення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

На дослідження надано: сканова копія клопотання прокурора про призначення судової психологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. у справі № 756/847/17 на 7 арк.

На рішення експертного психологічного дослідження поставлені наступні питання науково-теоретичного характеру:

  1. Чи є коректними поставлені перед судовою експертизою в клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи із використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні – прокурора відділу головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. по справі № 756/847/17 питання, а саме:

– Чи виявляються у свідка Чередниченка С. Г. у ході психологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, яка свідчать про те, що свідок Чередниченко С.Г. в 2002 році погодився на пропозицію обвинуваченого Шепелєва О.О. підшукати виконавців, які за допомогою ножа вчинять вбивство визначеної обвинуваченим Шепелевим О.О. особи – Кириченка С.В., підшукав таких виконавців, та передав їм за виконання цього вбивства готівкові грошові кошти у загальній сумі 40 (сорок) тисяч доларів США. отримані ним з цією метою за вказівкою обвинуваченого Шепелева О.О. у касі ЗАТКБ «Донкредитінвест»?

– Чи виявляються у свідка Чередниченка С.Г. у ході психологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що свідок Чередниченко С.Г. протягом 2002-2003 років повідомляв безпосередньо обвинуваченого Шепелева О.О. про хід підготовки до вбивства визначеного останнім особи – Кириченка С.В., та про факт його скоєння?

– Чи виявляються у свідка Чередниченко С.Г. у ході психологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, що свідчать про те, що свідок Чередниченко С.Г. надавав в суді показання щодо причетність обвинуваченого Шепелева А.А. до вчинення вбивства Кириченка С. В., з метою отримання грошових коштів або інших матеріальних чи нематеріальних благ, або надавав такі свідчення в інтересах або під впливом інших осіб? (надалі – питання поставлені перед судовою експертизою в клопотанні прокурора).

  1. Чи дозволяють поставлені перед судовою експертизою у клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи із використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. по справі № 756/347/17 питання судовому експерту при їх дослідженні зробити помилкові висновки?
  2. Чи можуть питання поставлені перед судовою експертизою у клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи із використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні – прокурора відділу головної військовоїпрокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. по справі № 756/847/17 залежати від дослідницької помилки експерта-поліграфолога під час експертизи, яка має назву «капкан Брокау»?

При проведенні експертного психологічного дослідження використовувалися наступні методи:

        1) загальні: формально-логічні методи пізнання, аналіз, синтез,узагальнення, індукція і дедукція, гіпотеза, аналогія.

2) загальнонаукові: дискурс-, інтент-аналіз інформації, порівняння тазіставлення, моделювання, реконструкція.

     ДОСЛІДЖЕННЯ

         На теперішній час Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5) та які мають розділ IV, що описує предмет, об’єкт завдання і питання, які вирішує психологічна експертиза не мають орієнтовного переліку вирішуваних питань судовим експертом психологом під час проведення ним судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Наказом Міністерства юстиції України № 1350/5 від 27.07.2015 були затверджені зміни до розділу IV та доповнений його пунктом 6.8¹, який описує лише мету та предмет опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа, зазначаючи, що опитування із застосуванням спеціального технічного засобу – комп’ютерного поліграфа може проводитися з метою отримання орієнтовної інформації, а предметом цього опитування є отримання орієнтовної інформації щодо:

  • ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації;
  • повноти наданої опитуваною особою інформації;
  • джерела отриманої опитуваною особою інформації;
  • уявлень опитуваної особи про певну подію;
  • інший орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Окремо зазначено, що проведення опитування може здійснюватися тільки за наявності письмової згоди особи, яка його проходитиме.

Згідно Словаря української мови, опитування, опит² – це метод збору інформації про досліджуваний об’єкт під час спілкування того хто опитує з тим кого опитують. Згідно результатів наукових досліджень Карпухіна С.В., опитування із застосуванням спеціального технічного засобу поліграфа – це різновид опитування при проведенні оперативно-розшукових заходів в ході якого фіксуються психофізіологічні параметри (реакції) опитуваного на запитання. Проте, судова експертиза передбачає проведення спеціального психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа як комплексного застосування різних методів психодіагностичного і апаратного психофізіологічного вивчення поведінки та особистості підекспертного. Так, дисертаційні наукові дослідження російських вчених Поповичев С.В. (2011), Чистяков І.М. (2010) Черкасова Е.С. (2009), Дикий І.С. (2011) вказують на обов’язковість вивчення психологічних особливостей людини під час дослідження на поліграфі, оскільки існує закономірний вплив індивідуально-психологічних особливостей на результат дослідження, у тому числі і на коректність його проведення та можливі помилки, яких може припуститися поліграфолог, який індивідуально-психологічні, мотиваційні особливості ігнорує. На думку Чистякова І.М. вплив певних видів психологічної установки на ймовірність розпізнавання прихованої інформації залежить від певних індивідуально-психологічних особливостей опитуваного, які потрібно встановлювати при проведенні психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа.

Поряд з цим наказом Міністерства юстиції №1888 / 5 (№1888323-14) від 11.11.2014 був доповнений Додаток 16 Переліків рекомендованої науково- технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.07.2010 № 1722/5 позицією 185, а саме інформаційно-довідковим посібником – Назаров О.А. Використання психологічних знань у кримінальному провадженні, цивільних та адміністративних справах: інформаційно-довідковий посібник / О.А. Назаров. – К: ДНДЕКЦ МВС України, 2013. – 69 с. ³, який було схвалено Координаційно-методичною радою Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, протокол від 05.05.2011 № 33 в якому наведено опис предмета судово-психологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа та зазначений перелік вирішуваних експертом питань при проведенні такої експертизи.

Крім того, в Переліку науково-технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні психологічної експертизи (додаток 16 до наказу Міністерства юстиції України 30.07.2010 № 1722/5) існує позиція 29, яка являє собою навчальний посібник видатного російського вченого поліграфолога Варламова В.А. Детектор брехні / ГУВД Краснодарского краю. – Краснодар, “Советская Кубань”, 1998. – 357 с. (Для служебного пользования), викладені наукові позиції в якому також слід враховувати при призначенні та проведенні психологічної експертизи із застосуванням поліграфа.

Проте, з урахуванням викладеного треба зазначити, що прокурором Головної військової прокуратури при формулюванні питань зазначених в клопотанні не було враховано інформацію з вказаних вище джерел, які затверджені для використання при проведенні психологічної експертизи Міністерством юстиції України.

Крім того, в питаннях, які наведені в клопотанні прокурора про доручення проведення судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа акцент робиться на виявленні під час дослідження із використанням поліграфа – «психофізіологічних реакцій», які нібито можуть «свідчити» або «свідчать» про певні факти дійсності, а саме наводимо для науково теоретичного аналізу зміст вказаного у клопотанні прокурора першого питання на вирішенні експертизи:

«Чи виявляються у свідка Чередниченко С. у ході психологічного дослідження із використанням поліграфа психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що ….. ». Проте твердження, що психофізіологічні реакції людини можуть про щось «свідчити» є згідно наукових джерел хибним уявленням, якому притаманна помилковість.

Так, згідно думки видатного вченого поліграфолога, доктора біологічних наук, професора Варламова Валерія Олексійовича [1] організм людини – комплексна система і розгляд того чи іншого явища, а не взаємопов’язаного з іншими, ніколи не вирішить проблеми в цілому. Не можна розглядати питання: «Що в життєдіяльності людини є визначальним: головний мозок, серце або кровоносні судини?» Відсутність будь-якої з наведеної системи організму людини призведе до його загибелі. На питання, що є визначальним при встановленні прихованої інформації, відповідь однозначна – все, що має відношення до психології людини, а ні лише окремі її стану, процеси. Як приклад можна навести ще десятки різних органів, залоз і інших біологічних структур, без яких життя людини неможливо, якщо порівнювати виявлення психофізіологічної реакції і не діагностувати наприклад мотиваційну сферу людини в цілому, на наявність в неї або відсутність в поведінки психологічної установки на приховування інформації, то результат може виявитися випадковим або ж привести до помилки.

На думку, Варламова В.А. оцінюючи тільки психофізіологічні реакції людини, що фіксуються поліграфом, можливо потрапити під вплив не врахованих індивідуальних особливостей нервової системи підозрюваного та його характерологічних особливостей. У практиці досліджень на поліграфі можна нерідко спостерігати людей з крайніми типами поведінки: емоційних, вибухових, сильно реагуючих на все нове, з підвищеною руховою активністю або зовні спокійних, дещо повільних. Ці зовнішні прояви визначаються особливостями нервової системи людини і характерологічними особливостями людини, в тому числі її мотиваційною сферою пов’язаною зі протиправною поведінкою.

Отже, є люди з підвищеним проявом емоційної напруги і є їх антиподи. У першому випадку психофізіологічні реакції, на значущі питання, які поліграфолог включає до тестових поліграфологічних опитувальників, у причетних до скоєння злочину будуть сильно виражені, у другому – зміни реєструватимуться порівняно малі, що може привести до так званого «пропуску цілі», або в поліграфологічній науці отримало назву помилки, яку може допустити поліграфолог – «капкан Брокау». Капкан Брокау – це ігнорування поліграфологом індивідуальних мовних і поведінкових особливостей людини при визначенні ступеня приховування ним інформації, а врахування тільки так званих «психофізіологічних реакції», які можуть мати випадковість у виникненні при дослідженні на поліграфі.

Поняття «капкан Брокау» ввів в 1985 році психолог Пол Екман у своїй книзі «Психологія брехні», під яким він розумів будь-які реакції або прояви в поведінки людини, які в більшості випадків явно вказують на обман, проте для деяких людей можуть виявитися лише частиною їх звичайної поведінки, яка нічого спільного з приховуванням інформації не має. Можливість неправильної оцінки людей і отримала назву капкан Брокау. Поліграфолог завжди може потрапити в цей капкан, особливо якщо не проводиться повне псіходіагностіче дослідження підекспертного, особливо якщо не використовуються методики судової психологічної експертизи, включені до Реєстру методик проведення судової експертизи Міністерства юстиції України, а саме:

1. Методика судового психологічного аналізу вихідних даних(реєстраційний номер 14.1.01),

2. Експертна оцінка афективних реакцій і особливих емоційних станів(реєстраційний номер 14.1.02),

3. Методика судово-психологічного дослідження у кримінальних справах (реєстраційний номер 14.1.05),

4. Методика судово-психологічного дослідження межових станів (реєстраційний номер 14.1.06),

5. Методика дослідження психологічного анамнезу (реєстраційний номер 14.1.07),

6. Методика асоціативного експерименту (реєстраційний номер 14.1.10),

7. Методика систематизованої фіксації і квантифікації одиниць психологічного змісту у досліджуваному матеріалі (контент-аналіз і інтент-аналіз) (реєстраційний номер 14.1.23),

8. Комплексна методика дослідження індивідуально-психологічних особливостей (емоційно-поведінкових проявів і провідних властивостей особистості) (реєстраційний номер 14.1.57),

9. Методика судово-психологічної експертизи процесу спілкування особи в ситуації процесуальної дії (реєстраційний номер 14.1.71) та не робиться ретроспективний аналіз матеріалів кримінального провадження тобто поліграфолог не враховує інформацію щодо типової поведінки підекспертного у повсякденному його житті та в ситуації скоєного злочину.

Психофізіологічна реакція організму на тестування на поліграфі не єкомплексною системою дослідження особистості і вичленення будь-якихскладових не дає вичерпної відповіді на механізми, що лежать в її основі.         Математично це можна відобразити у вигляді рівності:ЕН = УМ + ФСТ, де ЕН – емоційне напруження, УМ – рівень мотивації, ФСО – функціональний стан організму обстежуваного.

Ця формула об’єднує в собі практично всі існуючі наукові теорії, розглядаючи дослідження поведінки людини при приховуванні інформації, як єдиний, неподільний комплексний процес.

Таким чином, центральними поняттями, які поліграфолог повинен вивчати в ході проведення психофізіологічного тестування на поліграфі є поняття «мотивації», яке походить від грецького motivation – спонукання і «пам’яті» людини. «Мотивація – система спонукальних причин людської поведінки, теоретичної і практичної її діяльності. Збудниками поведінки можуть бути почуття, переживання, ідеї в яких відображаються ті чи інші (матеріальні і духовні) інтереси і потреби людини. Якщо розглядати мотивацію людини в контексті виявлення прихованої інформації, то вона виступає як комплексна система, в основі якої лежать наукові теорії загрози покарання і теорія-активності, умовно-рефлекторна теорія і інформаційна теорія П.Сімонова, теорія домінанти і інші теорії, які пояснюють виявлення прихованої інформації за допомогою поліграфа.

Всі ці теорії в комплексі визначають рівень пам’яті та мотивації як складний соціально-біологічний процес. Але мотиваційний процес накладається на функціональний рівень, на функціональний стан людини та її поведінку. Так, наприклад, можливі випадки, коли людина, перебуваючи в стані сильної перевтоми, не радіє нічому. Йому не до цього. У нього одна мета – відпочити, все інше потім. В даному випадку рівень мотивації в рішенні інших завдань, в тому числі в участі в експертизі з використанням поліграфа буде сильно ослаблений або навіть дорівнювати нулю.

За думкою іноземних дослідників «теорії умовних психофізіологічних реакцій» (conditioned response theory) психофізіологічна реакція є наслідком емоційної реакції, яку викликає умовний стимул. Коли цей стимул пов’язаний з сильними емоціями, реакція буде сильніше. Однак вона не пояснює, як психологічна детекція неправдивості працює в умовах низької мотивації підекспертного, а тому цей підхід не є превалюючем у поясненні психологічної природи виявлення приховуваної інформації.

Крім того зведення випробування до отримання тільки психофізіологічних реакцій, як це зазначено в клопотанні прокурора про доручення проведення експертизи на думку Gardner може привести до помилок, оскільки фазові психофізіологічні реакції у підекспертного можуть виникати навіть у тому випадку, якщо випробуваному не треба відповідати на запитання або навіть якщо обстежуваний відповідає правдиво. Методологічно, використання виразу «значимі психофізіологічні реакції» під час дослідження на поліграфі пов’язуються з проведенням скринінгового тестування відносно осіб, які працевлаштовуються на роботу під час перевірки їх доброчесності та застосування такого тестування багатотемного поліграфологічного тесту, що не відповідає завданням судової експертизи, коли тестування на поліграфі проводиться лише відносно однієї теми пов’язаної зі скоєним злочином і методологічно поліграфологові рекомендується організовувати проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа іншим чином чим при скрінігових тестуванні, застосовуючи однотемні одноаспектні або однотемні багатоаспектні тестові методики.

Таким чином, експертне дослідження з використанням поліграфа являє собою комплексний метод дослідження пам’яті і мотивації підекспертного, який при цьому залишається активним учасником (суб’єктом) процесу й ніяк не перетворюється в його об’єкт. Пам’ять людини – унікальна інформаційна база, що до останнього часу недостатньо використовувалася в слідчій  практиці. Результати останніх психологічних досліджень говорять про те, що обсяг інформації, що зберігається в пам’яті людини, багаторазово перевищує обсяг довільно відтвореної інформації, а суб’єктивна оцінка подій, що відбуваються, тільки на 70% відповідає дійсності. Експериментально доведено, що в корі головного мозку людини зберігаються емоційні сліди – відображення від процесів минулих дій. Будучи ніби каталізатором психічної діяльності, вони активізують мозкові процеси пам’яті, що свої відповіді на критичні подразники (реагенти) виражає у вигляді фізіологічних емоційних реакцій, як правило, мимоволі, проти волі і бажання людини. Чим більш значима для суб’єкта подія, тим сильніше психофізіологічна реакція на критичні подразники. Дослідники цієї  проблеми підкреслюють, що значення поліграфа як психодіагностичного науково-технічного засобу, полягає в тому, що він дозволяє об’єктивно встановити, коли той чи інший критичний подразник (питання, пред’явлена фотографія, ім’я спільника, знаряддя злочину, дії під час обшуку і т.д.) є причиною емоційної напруженості (навіть короткочасної або приховуваної). Велику роль в розпізнаванні прихованої інформації при опитуванні з використанням поліграфа грає психологічна установка опитуваного на процедуру дослідження. Орієнтація на наявність в підекспертного комбінації однієї з чотирьох типів психологічної установки (установка на неправдиві відповіді, установка на правдиві відповіді, установка на неправдиві відповіді в ситуації позитивного контролю, установка на правдиві відповіді в ситуації позитивного контролю) є ефективним засобом розпізнавання прихованої інформації з боку підекспертного.

На рішення судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа можуть ставитися такі питання згідно затвердженого Міністерством юстиції України наукового джерела для використання під час проведення психологічної експертизи із застосуванням поліграфа Назаров. О.А. Використання психологічних знань у кримінальному провадженні, цивільних та адміністративних справах: інформаційно-довідковий посібник / О.А. Назаров – До ДНДЕКЦ МВС України, 2013, – 69с.:

  1.   Чи є у підекспертного, при його відповідях на питання тестових методик в ході психологічного дослідження з використанням поліграфу, психофізіологічні емоційно значимі реакції пов’язані з обставинами, досліджуються в справі?
  2. Якщо так, то з якими обставинами справи вони пов’язані (зазначити обставини, які цікавлять слідство)?
  3. Чи пов’язані виявлені психофізіологічні емоційно значимі реакції з наявністю у підекспертного психологічної установки на приховування інформації (зазначити якої), що має значення в справі?

ВИСНОВКИ:

  1. Поставлені перед судовою експертизою в клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному виробництві – прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. по справі № 756/847/17 питання, а саме:

Чи виявляються у свідка Чередниченко С.Г. у ході психологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що свідок Чередниченко С. в 2002 році погодився на пропозицію обвинуваченого Шепелєва О.О. підшукати виконавців, які за допомогою ножа вчинять вбивство визначеної обвинуваченим Шепелєвим О.О. особи – Кириченка С.В., підшукав таких виконавців, та передав їм за виконання цього вбивства готівкові грошові кошти в загальній сумі 40 (сорок) тисяч доларів США, отримані ним з цією метою за вказівкою обвинуваченого Шепелєва О.О. в касі ЗАТКБ «Донкредитінвест»?

         – Чи виявляються у свідка Чередниченка С.Г. в ході психологічного дослідження з використанням поліграфа психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що свідок Чередниченко С.Г. протягом 2002-2003 років повідомляв безпосередньо обвинуваченого Шепелева О. О. про ход підготовки до вбивства визначеної останнім особи – Кириченка С.В. та про факт його скоєння?

          – Чи виявляються у свідка Чередниченка С.Г. в ході психологічного дослідження з використанням поліграфа психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що свідок Чередниченко С.Г. надавав в суді показання щодо причетності обвинуваченого Шепелєва О.О. до скоєння вбивства Кириченка С.В., з метою отримання грошових коштів чи інших матеріальних або нематеріальних благ, або надавав такі свідчення в інтересах або під впливом інших осіб? (надалі – питання поставлені перед судовою експертизою у клопотанні прокурора) не є коректними.

  1. Поставлені перед судовою експертизою в клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. у справі № 756/847/17 питання судовому експерту при їх дослідженні можуть вплинути на виникнення помилкових висновків.
  2. Питання поставлені перед судовою експертизою в клопотанні прокурора про призначення судової психологічної експертизи з використанням комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні – прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Климович О. у справі № 756/847/17 можуть залежати від дослідницької помилки експерта-поліграфолога під час експертизи, яке має назву «капкан Брокау».

¹Наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5. – URL .: https:// zakon.rado.gov.ua/laws/show/z0915-15#n353

²Словарь української мови / Упор. з дод. влас. Матеріалу Б. Грінчченко: В 4-х т. – К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 57.

³Наказ Міністерства юстиції України від 30.07.2010 №1722 \ 5. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1722323-10

Примітка.

Разом з висновком експерта за результатами експертного психологічного дослідження № 0208/19 від 02.08.2019 Замовнику повертається прикріплена до такого висновку експерта сканована копія клопотання прокурора про призначення судової психологічної експертизи з використання комп’ютерного поліграфа від 02.07.2019 прокурора в кримінальному провадженні – прокурора відділу Головної військової прокуратури України Климович О. у справі № 756/847/17 на 7 арк.

Експерт,

кандидат психологічних наук, доцент                                     О.А.Назаров


 

Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А. Висновок експерта поліграфолога Назарова О.А.


Ми вирішили дану інформацію довести професійній спільноті поліграфологів та опублікувати думки поліграфологів з досвідом щодо подібного звернення та документа.