fbpx

Публікація члена ВАП Лисенка С.А. в журналі Американської асоціації поліграфологів

лысенко сергей статья apa журнал ассоциация

Шановні колеги!

З радістю повідомляємо, що член ВАП, кандидат юридичних наук, проректор МАУП Лисенко С.А. опублікував свою першу наукову статтю в журналі Американської асоціації поліграфологів (APA). Ми пишаємося результатами наших членів, які розвивають міжнародне співробітництво. Віримо, що Сергій Олександрович надалі і далі буде гідно представляти Всеукраїнську асоціацію поліграфологів на міжнародному рівні.


Текст статті:

ВПЛИВ ТРЬОХ БІОЛОГІЧНИХ РИТМІВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ ЛЮДИНИ

Lysenko, Serhiy Oleksiyovych – PhD in Law, associate professor in the Department of Security Management and Law Enforcement and Anti-Corruption Activities, Interregional Academy of Personnel Management       


Сучасна поліграфологи все більш заглиблюється у вивчення факторів, які керують психофізіологічними реакціями організму. Давно відомо, що психофізіологічні реакції залежать від емоцій людини. Саме емоції з приводу стимулів, які найбільш важливі людині в певний момент і в певному місці, створюють ті психофізіологічні реакції, які ми реєструємо за допомогою датчиків на каналах поліграфа [3]. Пропоную розглянути деякі чинники, які роблять безсумнівний вплив на щоденні функції організму людини. Але незаслужено обділені увагою поліграфологів, при вивченні психофізіологічних реакцій, закономірностей їх виникнення та розвитку.

Ви все, напевно спостерігали за собою дні, коли у вас все валилося з рук, потрапляли в різні травмонебезпечні ситуації, ви були надмірно конфліктні або складно було зосередитися на якому-небудь питанні. Всьому виною мінливі біологічні ритми вашого організму.


Біологічними ритмами є коливання функціональних параметрів організму людини щодо обумовленого нульового рівня, розгорнуті в часі. Всі біологічні ритми беруть початок від дати народження людини, виходять з цієї дати, яка є для них загальною нульовою точкою. Найбільш важливими для людини є три багатодобових біологічних ритму – фізичний, емоційний і інтелектуальний, які мають найбільш сильний вплив на стан організму [1].

У людини фізичний стан, фізичний біологічний ритм, змінюється з періодом в 23 дня, а точніше 23,688437 діб. Емоційний біологічний ритм змінюється з періодом в 28 днів, а точніше 28,426125 діб. Інтелектуальні здібності людини, разом з інтелектуальним біологічним ритмом, змінюються з періодом 33 дня, а точніше 33,163812 діб. Половина періоду являє собою позитивне значення для організму людини, під час якого відбувається підйом активності відповідних функцій, а друга половина негативна, коли відзначається зниження їх активності [4].



Графіки біоритмів мають вигляд синусоїди, коливається від максимального + 100% рівня активності до мінімального -100% рівня, навколо осі, що відображає хід часу вимірюваного в добі. Окремо відзначаються нульові зони, коли синусоїда перетинає вісь і переходить від позитивної зони до негативної, і навпаки. У цих місцях організм переживає зону ризику для тих функцій, синусоїда якої там знаходиться. Саме ті функції, за своїми якостями, майже зводяться до нуля. Так само особлива загроза для людини може виникати в разі знаходження всіх трьох основних біологічних ритмів людини в негативній зоні, коли всі функції знижені і послаблюють одна одну [4].

Вперше про біологічні ритми людини мені довелося почути від свого наукового керівника, доктора психологічних наук, професора Клименко В.В. Він розповів, як будучи лікарем психологом в збірній команді Радянського Союзу з шахів, обслуговував чемпіона світу Анатолія Карпова. Саме тоді, за його твердженням, дуже активно проводилося вивчення основних біологічних ритмів людини. Клименко В.В. говорив, що навколо найвдаліших дат для трьох основних біологічних ритмів Карпова А. відбувалися цілі детективні історії. Так як їх команда намагалася призначити дату матчу, саме на ці самі вдалі дати для їх спортсмена і на самі невдалі дати для противника. А команда суперників навпаки, знаючи і вивчаючи ті ж питання, зривала ці наміри і намагалася виграти для себе найсприятливіші дні, і невдалі для радянського шахіста. Клименко В.В. стверджував, що від його розрахунків і висновків, іноді, залежала доля радянського шахового спорту [1].


З тих пір я почав вивчати особливості впливу трьох основних біологічних ритмів на психофізіологічні реакції людини, в розрізі поліграфології.

Фізичний біологічний ритм відповідає за фізичний стан людини, його стан витривалості, м’язову і, головне, серцеву силу і витривалість, здатність переносити навантаження. Під час позитивного періоду фізичний тонус організму підвищується. Під час негативного періоду – відповідно зменшується.

Нуль – зона підвищеного ризику. У нульовий зоні можливі напади слабкості і загострення серцевих хвороб, підвищений больовий поріг для відчуттів. Психофізіологічні реакції людини стають притупленими, що виражається в млявому диханні. У нульовій позначці фізичного біологічного ритму, як показали лабораторні випробування, людина стає слабочувствітельним до реакцій на кардіо-каналі. Вони часом набувають хаотичний вид серцевої недостатності, що зменшує інформативність кардіо-каналу [5].


При слабкій серцево-судинної активності, в нульовій позначці фізичного біологічного ритму, відбуваються порушення і в пото-виділення, відповідно менш інформативним стає канал КГР. У разі, якщо немає можливості перенести опитування на резервний день, рекомендується більше уваги приділяти стимулюванню опитуваного по перевірочної тематиці. Інтенсивніше проводити передтестова бесіду, що б активізувати його пам’ять, шляхом стимулювання виділення додаткового адреналіну в кров [2].

Емоційний біологічний ритм “керує” всіма п’ятьма почуттями і відповідає за здатність організму створювати і відчувати емоції. Під час позитивного періоду емоційного біологічного ритму людина здатна творити і створювати твори мистецтва, відчувати близьких, має високий рівень чутливості. У негативній зоні цього біологічного ритму людина часто відчуває кризу творчості і чутливості, може піддаватися депресії. У нульових, найнебезпечніших зонах виникає підвищена схильність до конфліктів, зайва тривога і дратівливість [1].

На психофізіологічних реакціях такий стан може відображатися у вигляді помилкової тривоги або сильним роздратуванням самою процедурою тестування. Може спостерігатися дратівливість і конфліктність при обговоренні контрольної і перевірочної тематик. У нульовому показнику емоційного біологічного ритму, емоції людини можуть набувати нелогічний характер, буйний або занепадницького характер. У лабораторних умовах встановлено, що поліграми на основних каналах можуть мати завищені реакції на нейтральні і контрольні стимули. Аналіз таких тестів може викликати утруднення і часто приводитиме до невизначеного результату. Опитуваного людини, в таких випадках, рекомендується уважно і обережно готувати до тестування. При отриманні невизначеного результату, рекомендується перенести тестування на інший день [6].

Інтелектуальний біологічний ритм визначає стан розумової діяльності людини, його можливість запам’ятовувати різну інформацію, вивчати науки, вчитися, робити правильні висновки. Відповідно, в позитивній частині цього біологічного ритму такі здібності підвищені, а в негативній – знижені. У нульових зонах інтелектуального біологічного ритму ефективна розумова діяльність практично паралізована [1]. У нульовій позначці, опитуваному людині складно сконцентруватися на темі перевірки, складно пригадати і актуалізувати в своїй свідомості перевірочну ситуацію.

В даному випадку слід більше часу приділити передтестової бесіді і виділенню з надр пам’яті людини всіх деталей перевірочної ситуації. Особлива складність може виникнути під час тестування по пошукової методикою, де весь упор робиться на спогад людини щодо справжніх приватних ознак. У разі отримання невизначених результатів тестування, я рекомендую перенести тестування на інший день і повторити його в іншому стані людини.


Следует отметить, что для каждого организма уровень влияния биологических ритмов очень индивидуальный, в зависимости от того, какой образ жизни ведет человек. Если человек занимается физическим трудом, постоянно испытывает физические нагрузки или тренирует свое тело, то влияние отрицательного периода физического биологического ритма будет менее заметным. Творческие люди и люди искусства регулярно тренируют свои эмоциональные способности, умеют управлять своим настроением. Поэтому считается, что физическое и эмоциональное состояния организма можно натренировать и тогда влияние биоритмов будет не так ощущаться [7].

Только интеллектуальный уровень человека не подлежит тренировке, он или есть, или его нет. Общий уровень образованности человека постоянен и будет колебаться в зависимости от колебаний интеллектуального биологического ритма человека. Поэтому следует внимательней проводить предтестовую беседу, изучать образа жизни человека для учета степени возможного влияния биологических ритмов на него.

Изучение состояния биологических ритмов организма опрашиваемых, перед тестированием, необходимо для более тщательного установления картины их внутреннего состояния. Это изучение поможет для планирования дальнейшей беседы и установления контакта [8].

В качестве облегчения работы полиграфолога при вычислении уровней трех биологических ритмов, хочу порекомендовать  мобильные приложения, которые делают вычисления за вас. Данная возможность позволяет быстро определять уровень биологических ритмов нужного человека по дате его рождения и использовать в своей работе.


Следует отметить, что проблема влияния трех основных биологических ритмов на психофизиологические реакции человека требует дальнейшего изучения. Дальнейшие наши лабораторные и полевые опыты дадут новую почву для выводов и новых гипотез. Я надеюсь на дальнейшее сотрудничество в данном направлении с APA для развития науки и технологий полиграфного тестирования.


Литература:

  1. Клименко В.В., Психофизиологические механизмы праксиса человека, монография, К-2013, «Слово», 635с.
  2. Максименко С.Д., Генезис создания личности, монография, К-2006, Видавництво «КММ», 255с.
  3. Экман Пол, Психология эмоций, Ст.П.-2013, «Питер», 328с.
  4. Кернберг Отто, Конфликт, лидерство, идеология в группах и организациях, М.- НФ «Класс», 2015, 424с.
  5. Варламов В.А., Детектор лжи, М. – Р. Пресс, 2004, 352с.
  6. Молчанов А.Ю., Оглоблин С.И., Инструментальная «Детекция лжи», академический курс, Яр. – Нюанс, 2004, 464с.
  7. Lunov V.Y., Rekommenation for the development of professional thinking the cadets and of officers police CPD, Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, scientific journal, ISSN2313-7525, Hamilton. 2016/5(17), p. 177-184.
  8. Спортивная физиология. Учебник для институтов физической культуры. Коц Я.М. – М.:Физкультура и спорт, 1986.

Оригінал статті: