Почесний Президент НАПУ, розробник українського поліграфа “RUBICON” Олексій Євгенович Дубровський розповідає про ТРИ світові методи досліджень на поліграфі. Інших не існує. Тож.
Друга група методичного підходу – методика нейтрально-перевірочних питань (МНПП). За великим рахунком, це та сама методика МКП, лише вона в нашій країні і пострадянських країнах просто отримала іншу назву. По суті – це та сама методика контрольних питань. Тому що до 70-х років методика нейтрально-перевірочних питань була структурною одиницею МКП. Але зараз вони розділилися.
Третя методика – пошук піка напруги (ППН). Пошук піка напруги – це так звана пошукова методика. Методика пошуку піка напруги – це окрема група методичних прийомів. Це три групи: перша – МКП, друга – нейтрально-перевірочних, і третя – пошук піка напруги.
Яка принципова між ними різниця?
Різні питання додаткові застосовуються. До першої групи (МПП) є такі питання: допоміжні питання, вони ж нейтральні.
Навіщо вони? Щоб максимально якісно пред’явити цільове, релевантне питання. Контрольні питання чи питання порівняння. Ось вони – дві групи: нейтрального загального типу і контрольні питання порівняння.
І третє – це питання релевантні або питання значимі, або питання перевірочні, або питання цільові. Якщо загальним терміном назвати: нейтральні, контрольні чи питання порівнянь – це все допоміжні питання. Для прийняття результату за методикою контрольних питань потрібно порівнювати з контрольним питанням, але воно все одно не виноситься у висновок. До висновку виносимо лише результат реагування на цільове, перевірочне, релевантне, значиме питання.
Друга група – нейтрально-перевірочні питання.
Сама назва “говорить”, що лише нейтральні та перевірочні питання. Тобто з допоміжних лише один – нейтральний. Якщо за класикою, то це нейтральні питання загального типу. А за модифікацією – нейтральні питання, які вводять у тему дослідження.
Але все одно це нейтральні питання. Нейтральні загального типу: скажіть, сьогодні четвер? Скажіть, гроші з сейфу викрали ви? Або: ви погоджуєтесь, що гроші з сейфу ви вкрали? Ось вона – різниця між нейтральним загального типу і нейтральним, який вводить у тему дослідження.
Чому тоді в американській спільноті поліграфологів відсікають ситуацію, яка виникає з нейтрально-ввідними питаннями останні 20–30 років?
Вони всі переорієнтувалися лише на нейтральні питання загального типу. Скажімо так, це підхід як до догми, до традиції чи звички. Так само, як чому всі американські поліграфологи користуються поліграфом лише з манжетою, а не з п’єзодавачами? Це просто звичка. Принципової різниці немає.
Чому всі користуються за класикою двома давачами дихання? За великим рахунком, можна користуватися одним давачем: для чоловіків – у черевному положенні, для жінок – у грудному положенні. Але класично в усіх документах зафіксовано, що два давачі мають бути. Це звичка. Є розумність, раціональність, а є звичка.
Нейтрально-перевірочні. Тут є нейтральні загального типу — за класикою. У модифікації — нейтральні-водні, плюс перевірочні питання, а також релевантні, цільові, значимі. З цільових питань — це, власне, одна група допоміжних — нейтральне питання.
Третя група — методика пошуку піка напруги (її модифікація – це методика виявлення прихованої інформації).
Вона буває однокомпонентною, двокомпонентною, трикомпонентною або багатокомпонентною. Буває пошук піка напруги відомого нам значення і невідомого. Структура їх різна. Якщо ми знаємо, що шукаємо — ми ставимо одразу на потрібні позиції. Якщо не знаємо — виходимо з максимальних і мінімальних передбачуваних варіантів, які теж перемішуємо між собою на власний розсуд.
Варіанти з найбільшою вірогідністю не мають стояти поряд — адже максимум і мінімум повинні чергуватися: розслаблення — напруга.
Пошук піка напруги: які питання? Нейтральні питання тут є? Є. Але, як правило, це не питання загального типу, а ті, що вводять у тему дослідження.
Нейтральне-ввідне — це питання, яке дає людині розуміння, що це за процес, яка тематика, яка специфіка, який аспект буде досліджуватись і як буде відбуватись пред’явлення наступних стимулів.
Далі ми ставимо релевантні питання. Але вони ж — цільові, або значимі, зі справжньою ознакою і складною ознакою. Всі вони — перевірочні, всі — цільові.
Справжні ознаки — фактично доведені. Їх ставлять на 3, 5, 7 позиції або на 4, 6, 8. Але не на 2 чи 4 — на другу позицію людина ще не готова. Якщо це модифікований варіант, тоді можливо і на другу. Це — класика.
Почесний Президент НАПУ, розробник поліграфів Rubicon Олексій Євгенович Дубровський
У всіх методичних підходах є свої сильні та слабкі сторони.
Припустимо, методику контрольних питань дуже складно використовувати для розслідування якоїсь фактичної події. Можна визначити за нею, чи вважає себе людина причетною: чи готувалась вона до злочину, чи брала участь у ньому, чи має інформацію про наслідки цього злочину, де перебувають докази, у кого вони є. Це все можна дослідити за допомогою МКП.
Але знайти орієнтовну інформацію за цією методикою — неможливо. І це — перша слабкість тих, хто працює виключно за МКП. Вони можуть бути сильними у скринінгу, адже там фактів немає, є лише припущення. Вони ефективні на етапах розслідування, де не потрібно викривати орієнтовну інформацію, яка згодом дозволяє перевірити фактаж і отримати доказову базу. У цьому — слабкість.
Але є й сила: ця методика «заточена» на скринінг і визначення загальної причетності чи непричетності.
Є десятиріччями відпрацьовані формати, є різні формати менш достовірних чи більш точних форматів МКП. Але якби вони не були корисними й ефективними, то їх би не використовували в роботі 70-80% наших колег у всьому світі. Якщо вони використовують, за логікою значить, що в цьому сила є.
Завдяки традиціям та звичкам, в зв’язку з тим, що викладали на курсах в Північній Америці, а звідти родом всі ці методи, вони просто перестали викладати, перестали звертати увагу починаючи з третього, четвертого покоління поліграфологів і вони залишили свої акценти в методиці контрольних питань.
А методику нейтрально-перевірочних питань вони просто її відсунули. Хоча вона має дуже гарну двоякість. Методика нейтрально-перевірочних питань можна застосовувати як на пошуку загальних ознак, так і для пошуку орієнтовної інформації.
Методика пошуку піка напруги. Ще називається “пошуковики” на нашому професійному сленгу.
Так, вона дуже добре застосовується для пошуку орієнтовної інформації. Для деталізації: що, де, як, чому, у кого? Відповіді на всі ц запитання з різними додатковими варіантами, це саме специфіка методики пошуку піка напруги. Пошуковики. Виходить, приватна інформація – це пріоритет пошуку піка напруги. Загальна інформація – це пріоритет у методики контрольних питань.
Дві методики вивчити на базовому курсі – це складно. Тому курси ВАП в перші 3-4 роки було проходити дуже складно, тому що давали три методики. Але давали можливість вибору, індивідуальну можливість вибору яку краще методику людина відчуває для себе. І далі людина отримувала подальший розвиток саме в цьому напрямку.
Зазвичай в практиці дають одну методику. А потім через рік практики, можна брати другу методику. Базову треба відшліфувати, зрозуміти, як вона на практиці працює.
На мою думку, необхідно дати бодай 2 методики людині.
Чому? Наприклад, ви працюєте лише в одному форматі, але у цього формату є свої недоліки. Чи можна методикою пошуку піка напруги виявити загальні ознаки? Можна. Але для цієї методик це неприйнятно, це буде складніше. Тестів треба більше. Варіативності треба більше. Чи можна окрім загальних ознак методикою контрольних питань виявити приватні ознаки? Можна, але складно.
Тому що ложка вона для страв перших, виделка для страв других. Чи можна виделкою їсти першу страву? Складно, якщо дуже швидко нею працювати. Чи можна ложкою їсти другу страву? Можна, втім не естетично, але швидко можна наїстися. Тобто, для кожного типу ознак своя методика. Варіативність тут є цілком допустимою.
Якщо у вас в базі пошук піка напруги або методику нейтрально-перевірочних, або методику контрольних питань. Якщо у вас в базі методика контрольних, додайте собі пошук піка напруги або методику нейтрально-перевірочних, щось одне.
У чому специфіка нейтрально-перевірочних? Цю методику можна застосовувати як для пошуку загальних ознак, так і для пошуку приватних ознак. Знаєте пошукові, спробуйте нейтрально-перевірочні, або МКП. Але, якщо ви будете застосовувати МКП, знайте, що вам треба ще вивчити контрольні питання чи питання-порівняння. Це складна тема.
З двох варіацій, методика нейтрально-перевірочних чи методика контрольних питань, простіше для реалізації і для практики – це методика нейтрально-перевірочних питань. Тут ті самі нейтральні, ті самі перевірочні. Так само, як в пошуковиках, немає контрольних. Якщо хочете контрольні – є спеціалісти, які допоможуть вам опанувати методику контрольних питань.