Кейс червня: сусід, який розбещував дівчину з ДЦП

данилевич ведмідь стосується кожного поліграф

Цього разу до Всеукраїнської асоціації поліграфологів (ВАП) звернулися журналісти проекту «Стосується кожного» (телеканал «ІНТЕР») з проханням провести розслідування та перевірку на поліграфі громадянина Володимира Т., який підозрюється у розбещенні дівчини-сусідки, яка страждає ДЦП та прикута до ліжка.

В ході розслідування поліграфологами ВАП було встановлено, що Володимир Т. проживає поруч з домоволодінням Наталії С., яка має 19 річну доньку Ірину. Ірина вже багато років страждає ДЦП, не встає з ліжка, а її вага понад 100 кг. Для догляду за Іриною необхідні значні зусилля, в тому числі і фізичні: підняти з ліжка, перевернути, переставити ліжко, перевести її в інше приміщення. Оскільки Наталія самостійно цього зробити не могла, от вона і кликала на допомогу сусіда – Володимира.


Володимир Т., 57 років, проживає зі своєю дружино, працює будівельником та різноробочим, допомагає людям у селі за винагороду, інколи зловживає алкоголем, проте запоями не страждає.

Одного разу, дочка Ірина поскаржилась матері Наталії на те, що дядя Володя ліз їй під нижню білизну та торкався до статевих органів. Внаслідок хвороби Ірина не могла чітко і зрозуміло все пояснити, але суть її скарг стала зрозуміла матері і остання вдарила на сполох.

Проти Володимира було відкрито кримінальне провадження, однак доказової бази зібрати не вдалось. Слідів сексуального насилля чи біологічного матеріалу Володимира на тілі Ірини виявлено не було.

Згодом, коли історія набрала обертів та резонансу, почали надходити заяви від інших молодих дівчат села, які скаржились на сексуальні домагання та непристойні пропозиції Володимира.

В ході розслідування та передтестової бесіди, що передує тесту на детекторі брехні, Володимир заперечував будь-яку причетність до дій, в яких його звинувачують, говорив, що це все нісенітниці та вигадки дівчат. Він визнав, що міг торкатись статевих органів хворої на ДЦП Ірини, однак це було виключно наслідком дій, спрямованих на догляд за нею: при піднятті з ліжка, при перенесенні, при допомозі піднятись.

Перед поліграфологом стояло непросте завдання – скласти тестові запитання таким чином, щоб встановити істинний мотив дій Володимира: була це тільки допомога чи можливо був і сексуальний мотив. Ми розуміли, що могло бути так, що більшість дій Володимира була дійсно пов’язана з допомогою Наталії та Ірині, однак, могло бути декілька випадків, коли Володимир ставав заручником своєї похоті та вчиняв дії сексуального характеру, що не мали жодного відношення до догляду.

Володимир погодився на тест на поліграфі, дослідження було проведено виконавчим директором ВАП Володимиром Ведмідем за Методикою Всеукраїнської асоціації поліграфологів на поліграфі «РУБІКОН», що відповідає ДСТУ 86926:2016.

Тест на поліграфі Володимира тривав біля 1,5 години. За час тесту на детекторі брехні досліджуваному було задано більше 200 різнонаправлених питань. Під час тесту встановлювались як прямі сексуальні зв’язки (статевий акт), що міг бути між Володимиром та Іриною, так і дії сексуального характеру Володимира (поцілунки, доторкання до статевих органів, оголювання, маструбація), які не стосувались догляду та допомоги.


За результатами дослідження на поліграфи з ймовірністю понад 90% відсотків було встановлено, що Володимир не мав статевого акту з Іриною, однак вчиняв дії сексуального характеру по відношенню до неї: знімав без потреби з неї одяг, оголював її статеві органи та торкався до них.

Після пред’явлення результатів тесту в студії програми на обличчі Володимира Т. спостерігався розпач та розчарування. За виразом його обличчя було видно, що виявлені в ході розслідування дії були скоріше випадковістю, ніж системою. Він же, мабуть, розраховував, що поліграф не виявить його реакції на ці дії.


Цікава річ в тому, що методика встановлення недостовірної інформації з використанням поліграфу базується на таких основних «китах»: людина не може впливати на свої фізіологічні реакції (потовиділення, кровообіг, тиск) та не здатна контролювати свою пам’ять. Погодьтеся, коли Ви прочитали цю статтю, то  вже не зможете найближчим часом примусити себе забути її зміст, навіть за великі гроші, оскільки це вже «ввійшло» в Вашу пам’ять і видали цю інформацію з пам’яті Ви примусово не можете.

Дякуємо журналісту проекту «Стосується кожного» каналу «ІНТЕР» за плідну співпрацю, що дозволила зробити конкретні висновки.