В останні роки в Україні популярною стала перевірка на поліграфі, особливо під час призначення на посади до правоохоронних та антикорупційних органів.
І попри те, що деякі науковці називають таке тестування псевдонаукою, поліграфологи з’явилися в багатьох державних структурах. Зростає на них попит і в приватному секторі.
“Детектор брехні” допомагає виявляти та одержувати ту інформацію, яку приховує людина.
BBC News Україна дослідила, що важливо під час проходження поліграфу, чи можна його обманути та як проводять таке тестування.
- Чи можна обдурити детектор брехні?
- А чи завжди ви кажете правду, коли не брешете?
Пройти поліграф
“Зробіть, будь ласка, глибокий вдих та видих. Тепер дихайте рівно, не затримуйте дихання. Намагайтесь ні про що стороннє не думати. Слухайте питання та чітко відповідайте на них”.
Цими словами поліграфолог розпочинає перевірку на детекторі брехні.
Кореспондентка BBC News Україна Оксана Піддубна вирішила пройти цю процедуру, аби зрозуміти, як почувається людина, яка проходить поліграф.
Перед тестом її попросили помити руки з водою та милом, аби пальці були чистими і датчики показували правильний результат.
Потім вона підписала добровільну згоду на перевірку і зручно сіла на стілець. Голова Всеукраїнської асоціації поліграфологів Володимир Ведмідь, який погодився провести таке тестування, в цей час під’єднує всі дротики та датчики.
Далі почався тест на ім’я. При цьому людина не має рухати руками чи ногами та повинна відповідати “так”, “ні” або “не знаю”.
“Ваше ім’я Наталія?”, – питає він Оксану. Її завдання – всюди відповісти “ні”, навіть на її справжнє ім’я. Так поліграфолог визначає реакції людини на брехню.
Це перша стадія тестування, яка триває лише 15 хвилин.
“Це була досить стресова та некомфортна ситуація. Мені здавалося, що я брешу так само рівно, як і кажу правду. Але потім на графіках я побачила, що ні”, – розповідає Оксана після тестування.
“Насправді я дуже хвилювалася, хоча знала, що від результату поліграфу для мене нічого не зміниться і жодних наслідків не буде. Але було відчуття, ніби я складаю іспит, а тому маю бути дуже зосередженою”, – додає вона.
Колега каже, що її серцебиття пришвидшилося, пульс став частішим.
“Ці відчуття можна порівняти з ситуацією, коли ти приходиш на іспит не дуже готовий, і розумієш, що в тебе є лише один шанс скласти його”.
За результатами цього тексту, поліграфолог сказав, що на графіках чітко видно, коли Оксана говорила правду, а коли – ні.
“У вас нормальні реакції. Ваші фізіологічні реакції легко прочитати”.
“Тобто я ідеально брешу?”
“Для нас – так”, – відповів поліграфолог, маючи на увазі, що брехня кореспондентки для нього є дуже очевидною.
Що таке поліграф?
За даними Вікіпедії, зараз поліграф використовують у 75 країнах світу, серед яких лідером є США. Водночас є і країни, де заборонено використання такої перевірки – Австралія, Німеччина, Австрія.
Детектор брехні складається з приладу, який реєструє зміни психофізіологічних реакцій людини у відповідь на певні запитання.
Поліграфолог детально аналізує отриману інформацію і виявляє ту, яку людина приховує. При цьому прилад сам не показує, бреше людина чи ні. Оцінку дає спеціаліст на основі отриманих даних.
“Часто кажуть: “Нам треба взнати лише одне питання: крав чи ні?”. Це не так просто, адже треба створити систему питань і систему реакцій. І кожного разу поліграфолог ставить понад 200 питань для того, аби з’ясувати два-три”, – розповідає Володимир Ведмідь.
За його словами, тестування проходить до двох годин, а його вартість залежить від складності дослідження.
Тестують у кімнаті площею від десяти квадратних метрів зі стінами теплих пастельних тонів. У приміщенні має бути нормальна температура та вологість, тихо і жодного яскравого світла.
Пан Ведмідь каже, що середня правдивість висновку поліграфолога – 92-93% за умови, що він є досвідченим, виконує методику та працює на належному обладнані.
В останні роки попит на поліграфологів значно виріс, а тому це досить вигідна справа.
“Вартість тесту на поліграф – від 1,5 до 3 тисяч гривень. Професійний поліграфолог за день може протестувати двох-трьох людей. От і порахуйте”, – каже пан Ведмідь.
Однак будь-хто не може провести таку перевірку, адже треба пройти навчання та підготовку, а також бути психологічно стійкими.
“Дівчина, яка приходить до нас працювати у 25 років, через два роки роботи поліграфологом може вбити питаннями будь-кого. При цьому в неї навіть ліве око не здригнеться”, – іронізує він.
Кого перевіряють?
У багатьох державних структурах є свої поліграфологи – в СБУ, МВС, НАБУ, Міноборони, прокуратурі. Їх залучають під час прийому людей на роботу, а також під час розслідування кримінальних справ.
У Міністерстві оборони, наприклад, перевірку на поліграфі запровадили у 2015 році. З того часу у відомстві з’явилося десять поліграфологів, які здебільшого перевіряють кандидатів на керівні посади та ті, де можливі корупційні ризики.
“В першу чергу ми перевірили керівний склад Міноборони та Генштабу. Потім – центральний апарат та посадових осіб, які приймають кадрові рішення та рішення у таких важливих сферах, як фінансова та економічна, сфера забезпечення житлом, а також тих, у кого є доступ до державної таємниці”, – розповів BBC News Україна Олег Тракалюк, заступник начальника Науково-методичного центру кадрової політики Міноборони.
Під час кадрової перевірки ставлять три блоки питань. Перший стосується патологічної залежності – алкоголь, наркотики та борги. Другий – корупційні питання, третій – зв’язки з іноземцями, криміналітетом та ті, що пов’язані з розголошенням державної таємниці.
За його словами, результати такої перевірки передають керівництву міністерства і вже на вищому рівні приймають рішення щодо конкретної людини.
“Дуже ефективно”
Іноді перевірку проводять в рамках службових розслідувань. Зазвичай це якісь гучні та резонансні справи.
У таких розслідуваннях поліграфолог може допомогти звузити коло підозрюваних.
“Ми вважаємо, що це дуже ефективно. У 2016 році провели перший аналіз і міністр оборони повідомив про те, що у 40% було виявлено певні ризики у різних сферах їхньої службової діяльності. Зараз ця цифра в районі 30%, адже багато кого відсіяли”, – каже Олег Тракалюк.
Найбільші клієнти приватних поліграфологів – бізнес та індивідуальні замовники.
“Адже корупція є не тільки в державних органах, корупція у приватному секторі – це грандіозна проблема для власників бізнесу. Мова йде про відкати”, – пояснює Володимир Ведмідь.
“Кожне третє замовлення – подружня зрада”
Що стосується індивідуальних замовлень, то тут є два лідери – крадіжки і зради.
“Подружні зради – це 25-30% замовлень. Тобто кожне третє замовлення – це подружня зрада”, – каже він.
“От ти спиш, о 7-7:30 ранку тобі дзвінок, і ти знаєш, що тобі дзвонять “зрадники”. Тому що чоловік гуляв десь цілу ніч, прийшов рано вранці, годину вони скандалили, а потім знайшли в інтернеті твій номер. О 7 ранку тобі дзвонить накручена жінка і вона хоче перевірити свого чоловіка”, – розповідає поліграфолог.
За його словами, прихід посвареної подружньої пари – це завжди нервова ситуація.
“До тебе приходять і починається цікава сцена, вони один одного постійно звинувачують”.
Замовляють такі перевірки як чоловіки, так і жінки.
“Коли вони втомилися від ревнощів, коли вдома постійні скандали і це єдиний вихід, аби врятувати сім’ю. Адже хтось комусь не довіряє і тоді вдаються до поліграфа, який допомагає прийняти важливе рішення для майбутнього”, – пояснює пан Ведмідь.
Також до приватних поліграфологів приходять іноді політики, але це буває рідко і зазвичай заради піару.
Чи можна обманути?
Методів протидії досить багато, проте гарантованих немає, кажуть фахівці.
“Це як віруси і антивіруси. З кожним новим вірусом – тобто намаганням протидіяти поліграфу – ми завжди знаходимо способи його виявлення”, – розповідає Володимир Ведмідь.
Найпоширенішою є фармакологічна протидія, коли людина вживає заспокійливе і пригнічує в собі будь-які реакції. Вживають також наркотики та алкоголь.
Однак, чи перебуває людина під впливом якогось препарату, легко визначити, каже пан Ведмідь.
“Будь-якій людині можна поставити те питання, на яке у нормальному стані вона зреагує, а під впливом препарату – ні”, – каже він.
“Жінки часто реагують на питання: чи вважаєте ви свою зовнішність ідеальною? Тоді починаються досить яскраві реакції”, – пояснює пан Ведмідь.
Поліграфолог Міноборони Сергій Гришин каже, що “детектор брехні” можуть обманути дві категорії людей – психічно нездорові або ті, хто пройшов спецпідготовку. Але поліграфолога обманути дуже важко.
“Сумнівні результати”
Тим не менше, велика частина науковців відносить поліграф до псевдонауки.
“Я вважаю отримані таким чином результати щонайменше сумнівними”, – вважає психолог Ірина Музичук.
В розмові з BBC News Україна вона пояснює, що немає 100% доказів ефективності цих процедур.
За її словами, така перевірка потребує низку важливих медичних досліджень людини. Адже є люди з психічними розладами, але ніхто не проводить перед поліграфом психіатричну експертизу.
Крім того, каже психолог, на результати можуть впливати певні хвороби, наприклад, гіпотонія.
“Тобто для того, щоб унеможливити ризик неправдивого результату, потрібно провести багато медичних досліджень перед тим, як саджати людину на поліграф”, – вважає психолог.
На її думку, поліграф – це псевдонаука, а його результати необ’єктивні.
Поліграфологи ж кажуть, що компетентний спеціаліст здатен відрізнити страх від брехні та хвору людину від здорової. Саме тому цей напрямок і стає дедалі популярнішим.