07 грудня 2023 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону про проведення дослідження із застосуванням поліграфа стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади. Ініціатором законопроєкту є народний депутат України Федір Володимирович Веніславський.
З огляду на назву законопроєкту зрозуміло, що він передбачений для регламентування використання поліграфа відносно представників органів державної влади. Це логічний, послідовний крок розвитку української поліграфології, якій виповнилось 25 років. В умовах війни, що триває вже майже 10 років, від спрямованості, мотивації та рівня патріотизму державних посадовців значною мірою залежить успіх зусиль Президента, ЗСУ, правоохоронних органів і спецслужб, всього народу у досягненні Перемоги.
Ми пишаємося тим, що на сьогодні Україна посідає лідерські позиції з поліграфології у Європі. Станом на грудень 2023 р. використання поліграфа у кадровій роботі прописане окремими статтями у п’яти чинних Законах: «Про Національну поліцію», «Про Державне бюро розслідувань», «Про розвідку», «Про Бюро економічної безпеки», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб».
Із 2015 року Інструкцією Міністерства юстиції передбачено проведення судових психологічних експертиз із використанням поліграфа. Таких експертиз, відповідно до даних, що доповідалися на Сьомій науково-практичній конференції, у КНДІСЕ Міністерства юстиції вже проведено понад 300.
ПІДСУМКИ СЬОМОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПОЛІГРАФОЛОГІВ, ВАП, КИЇВ, 24-25.11.2023
Останні декілька років значна частина їх проводиться з метою збору доказової бази, що забезпечить невідворотність покарання для окупантів і їхніх посіпак.
Україна є однією із трьох держав у світі, де запроваджено стандарт поліграфів – ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови». Окрім нас, такі стандарти мають США і Японія.
Понад 8 років ми серійно виробляємо власний поліграф – «Рубікон».
Із 2009 р. в нашій державі почали надавати післядипломну освіту з напрямку «Поліграфологія», із 2010 р. професія «поліграфолог» є у Класифікаторі професій.
Громадське об’єднання Всеукраїнська асоціація поліграфологів (ВАП) є найбільшою професійною організацією спеціалістів у Європі, до складу якої входить понад 600 фахівців.
ВАП від початку існування, з 11 листопада 2014 року, непохитно дотримувалася чотирьох стрижневих принципів: патріотизму, незалежності, демократичності та абсолютного неприйняття меншовартості. Завдяки цьому, саме наша громадська організація з перших днів повномасштабного вторгення мобілізувала своїх членів для надання допомоги правоохоронним органам і спецслужбам, ЗСУ, ТрО, ССО з метою забезпечення фільтраційних, антидиверсійних і антитерористичних заходів шляхом проведення поліграфних перевірок.
Ми підтримуємо законотворчу діяльність у напрямку поліграфології, що спрямована на забезпечення національної безпеки, та готові надавати наукову, методичну і практичну підтримку.
ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРОЄКТ!
Про проведення дослідження із застосуванням поліграфа
стосовно певних категорій посадових осіб
органів державної влади України
Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення дослідження із застосуванням поліграфа (далі – дослідження) стосовно певних категорій посадових осіб органів державної влади України з метою запобігання та виявлення протиправної діяльності таких осіб в інтересах Російської Федерації, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, державою- окупантом та державою-терористом, а також Республіки Білорусь, яка є учасником Договору про створення Союзної держави з Російською Федерацією.
Стаття 1. Основні засади проведення дослідження
- Дослідження полягає у проведенні нешкідливого для життя і здоров’я людини тестування з використанням поліграфа – багатоканального пристрою, що відповідає вимогам, встановленим ДСТУ та призначеного для реєстрації та запису в реальному часі показників емоційного напруження особи, що виникає як реакція на інформацію у вигляді слів, зображень тощо з метою перевірки достовірності інформації, повідомленої особою, щодо якої проводиться дослідження.
- Дослідження проводиться на засадах добровільності, правомірності, неупередженості, науковості, комплексності та всебічного забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
- Добровільність дослідження передбачає проведення дослідження лише за добровільною згодою об’єкта дослідження за умови відсутності у нього медичних протипоказань для проведення дослідження.
Перелік медичних протипоказань для проведення дослідження та спосіб їх підтвердження визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Відмова посадової особи, передбаченої статтею 2 цього Закону, від проведення дослідження не є підставою для вжиття щодо такої особи будь-яких правових чи організаційних заходів, не передбачених цим Законом.
Відмова кандидата на зайняття посади, передбаченої статтею 2 цього Закону (окрім визначених пунктом 1 частини першої), від проведення дослідження може бути підставою для відмови в розгляді його кандидатури, якщо це передбачено законом, яким встановлено порядок призначення на відповідну посаду.
4. Правомірність дослідження означає, що дослідження проводиться тільки в межах визначеного кола питань, які стосуються предмета дослідження, про що спеціаліст-поліграфолог повідомляє об’єкту дослідження.
- Науковість дослідження означає, що дослідження проводиться спеціалістами, що мають другий (магістерський) рівень вищої освіти, на основі та із застосуванням науково-обґрунтованої та апробованої методології його проведення.
- Неупередженість дослідження передбачає неупереджене ставлення спеціаліста-поліграфолога до особи, щодо якої проводиться дослідження.
- Комплексність дослідження вимагає від спеціаліста-поліграфолога використання всіх наявних методичних можливостей, застосовуваних під час дослідження, для забезпечення повної та всебічної обґрунтованості висновків дослідження.
- Всебічне забезпечення прав і свобод людини і громадянина передбачає інформування особи щодо мети та напрямів дослідження, а також її право відмовитися від дослідження на будь-якому етапі його проведення.
Стаття 2. Посадові особи, стосовно яких проводиться дослідження (особи, щодо яких проводиться дослідження)
Дослідження проводиться щодо:
- народних депутатів України;
- Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України, а також міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, їх перших заступників, заступників, державних секретарів міністерств, керівника Офісу Президента України та його заступників;
- Генерального прокурора, керівника Національної поліції, директора Державного бюро розслідувань, директора Бюро економічної безпеки України, директора Національного антикорупційного бюро України, голови Державної митної служби, голови Державної міграційної служби України, їх перших заступників, заступників;
- Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України; командувача об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачів видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачів (начальників) органів військового управління, командирів з’єднань, Голови Служби безпеки України, керівників розвідувальних органів, начальника Управління державної охорони України, начальників обласних та міських військових адміністрацій, їх перших заступників, заступників, а також посадових осіб цих органів, що мають військове звання вищого офіцерського складу;
- суддів Конституційного Суду України;
- суддів Верховного Суду;
- членів Вищої ради правосуддя;
- членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
- Дослідження також проводиться стосовно кандидатів на зайняття посад, передбачених частиною першою цією статті, окрім осіб, що обираються шляхом виборів.
Стаття 3. Напрями проведення дослідження
- Дослідження проводиться для отримання умовної та орієнтувальної інформації про наявність у діяльності особи, щодо якої проводиться дослідження таких обставин, у тому числі у минулому:
- перебування на агентурному зв’язку в спецслужбі Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
- співпраця з представниками Російської Федерації та/або Республіки Білорусь у будь-якій іншій формі для забезпечення інтересів цієї держави та заподіяння шкоди Україні;
- здійснення колабораційної діяльності та/або пособництва Російській Федерації;
- наявність громадянства Російської Федерації, громадянства (підданства) будь-якої іншої держави, або документа, виданого уповноваженими органами відповідної держави, про те, що об’єкт дослідження набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України;
- розголошення представникам Російської Федерації та/або Республіки Білорусь відомостей, які є конфіденційною, таємною або службовою інформацією;
- несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, інших складових сектору безпеки і оборони України, а також іншої інформації, що становить державну таємницю;
- наявність зв’язку з особами, які засуджені за злочини проти основ національної безпеки України або яким у встановленому законом порядку повідомлено про підозру про вчинення таких злочинів.
Стаття 4. Порядок та суб’єкти проведення дослідження
- Порядок проведення дослідження затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону та правового статусу посадових осіб, які підлягають дослідженню.
- Дослідження проводиться незалежними спеціалістами які обираються шляхом жеребкування серед поліграфологів, що є громадянами України, мають повну вищу освіту другого рівня за ступенем магістра та післядипломну освіту за напрямком «поліграфологія», та є членами (учасниками) Всеукраїнських професійних асоціацій поліграфологів з обов’язковою присутністю під час проведення дослідження по одному представнику Служби безпеки України, кожного з розвідувальних органів, Національного агенства з питань запобігання корупції.
Стаття 5. Результати дослідження
- Результати дослідження є конфіденційними та не підлягають оприлюдненню.
- Результати дослідження використовуються Службою безпеки України та розвідувальними органами України виключно як одне із джерел інформації ймовірного характеру, що підлягає використанню при виконанні ними завдань щодо забезпечення національної безпеки і оборони України.
- Результати дослідження не є підставою для прийняття рішення про звільнення особи з посади (припинення її повноважень), прийняття рішення про відмову особі у зайнятті посади або для участі у конкурсі чи виборах, якщо інше не передбачено цим та іншими Законами України.
- Результати дослідження не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
- Інформація про посадових осіб, які відмовилися від проведення дослідження є публічною інформацією та оприлюднюється на офіційних інформаційних ресурсах відповідного органу державної влади протягом 3-х днів з моменту такої відмови.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
- Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
- розробити порядок проведення дослідження;
- забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
- Черговість та строки проведення дослідження обумовлюються рівнем потенційних загроз, пов’язаних з діяльністю посадових осіб, визначених статтею 2 цього Закону, і здійснюються:
- у першу чергу: Голова Верховної Ради України, перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України; голови комітетів Верховної Ради України, члени Комітету Верховної Ради України до предмета відання якого віднесено питання національної безпеки, оборони та розвідки; посадові особи, встановлені пунктами 2, 4 частини 1 статті 2 цього Закону – не пізніше як через 2 місяці з моменту набрання чинності цим Законом;
- у другу чергу: посадові особи, встановлені пунктом 1 (крім визначених підпунктом 1) пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону) та пунктом 3 частини 1 статті 2 цього Закону – не пізніше як через 3 місяці з моменту набрання чинності цим Законом;
- у третю чергу: посадові особи, встановлені пунктами 5, 6, 7, 8 частини 1 статті 2 цього Закону – не пізніше як через 4 місяці з моменту набрання чинності цим Законом.
- Кабінету Міністрів України через два місяці з дня набрання чинності цим Законом поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
#вапдіє