Професія поліграфолога існує на стику науки, етики та практики. Саме тому для Національної асоціації поліграфологів України (НАПУ) принципово важливо не “наслідувати” світові стандарти з переказів чи перекладів, а брати їх із першоджерела — через реальне навчання, реальні вимоги та реальну практику в міжнародному середовищі.
Дана стаття про те, як заступниця Голови НАПУ з міжнародних зв’язків Ольга Поваляєва пройшла курси поліграфологів APA в Ізраїлі та стала членом APA
У вересні-грудні 2025 року Ольга Поваляєва пройшла повноформатні курси поліграфологів Американської асоціації поліграфологів (APA) в Ізраїлі, стала членом APA та вже сьогодні викладає американську методику питань порівняння (comparison question technique, CQT) на курсах поліграфологів НАПУ.
Курси поліграфологів НАПУ, грудень 2025, аудиторія
Це не просто персональне досягнення, це — стратегічний крок для всієї української поліграфології: перехід від фрагментарних знань до системної міжнародної школи, від “переказів методик” — до живого стандарту та практики.
Безпрецедентний крок для України: від ідеї — до міжнародного членства
Історія почалася з розмови, яка перетворилась на довгостроковий проєкт. Голова НАПУ Володимир Ведмідь запропонував Ользі пройти навчання в системі APA як людині, яка зможе не просто “відвідати курс”, а пройти повний цикл становлення та потім передати цей рівень українським фахівцям.
Володимир Ведмідь прямо формулював ключову мету: не “доводити”, а вивчати; не маніпулювати, а давати аналіз; працювати не за “інформацією багаторічної давнини”, а за сучасними реаліями — із живого середовища професійної асоціації.
Ольга із задоволенням підхопила ідею навчання у закордонній школі, спертифікованій Американською асоціацієї поліграфологів, бо зіткнулася із проблемою, знайомою багатьом фахівцям, спраглим до знань — коли прочитані книги й статті дають “картину”, але в ній бракує критичних елементів, тих самих “одного-двох фрагментів пазлу”. Вона шукала не тільки результат, а базу результату: що саме стоїть за технікою, логікою формування тестів, обрахунком, вимогами до якості та стандартами поведінки поліграфолога.
Де відбувалося навчання: міжнародна школа в Ізраїлі
Навчання проходило в Gazit International Polygraph School (м. Тель-Авів, Ізраїль) — школі, визнаною у APA вже близько 48 років.
Вибір саме цієї школи був не випадковим. Ольга спілкувалась із багатьма школами, і саме представники Gazit International Polygraph School дали ясність подальших кроків та їх глибини; була відчутна та очевидна та знайома нам близькість підходу до відповідальності, важливості отриманої інформації та чесної роботи. Для НАПУ це важливо принципово: міжнародність заради міжнародності не має цінності. Цінність має якість середовища, яке формує спеціаліста.
Окремо Ольга згадує керівника школи — пана Мордехая Газіта — як досвідченого практика, дивовижно талановитого поліграфолога та вимогливого наставника, який понад півстоліття вдосконалюється у професії та безпосередньо впливає на її розвиток та характер професії, адже є одним із найшанованіших та відомих членів APA.
Інтенсивність і формат: “навчання не для слабких”
Інтенсивність наукової програми, насиченість навчання та рівень отриманої інформації — безпрецедентні :
- щоденна теорія + щоденна практика;
- постійне читання поліграм та розбір кейсів;
- домашні завдання, письмова підготовка, контроль стандартів;
- рольові моделі “екзаменатор–респондент” із обов’язковим відпрацюванням процедури;
- жорстка дисципліна: якщо етап або фраза тесту пропущені — дослідження зупиняють і переробляють.
Цей підхід віддзеркалює логіку професійних стандартів: якість формується не натхненням, а відповідально та свідомо повторюваною процедурою, де поліграфолог має діяти стабільно, прогнозовано й етично — що, власне, і є фундаментом довіри до спеціаліста.
Чому CQT — це більше, ніж “схема тесту”
Описуючи свій запит для навчання Ольга озвучила свою думку, що сучасні поліграфологи часто намагаються “вивчити” техніку через неякісно перекладені книги або короткі фрагментарні візити іноземних викладачів. Поліграфолог, який не варився у живому середовищі опанування CQT і сам до кінця не розуміє ключових умов техніки, не зможе коректно описати її і, тим паче, навчити інших через свої методички. У результаті ті, хто за цими методичками вчиться, бачать лише зовнішню форму, але не розуміють, як і чому вона працює.
Тепер же в Україні є той, хто може живо, розлого, зрозуміло і грамотно занурити інших чинних та майбутніх поліграфологів у розуміння цієї досі майже загадкової теми — член НАПУ та АРА Ольга Поваляєва.
У CQT надважливою є передтестова бесіда, яка триває до 40 хвилин і фактично визначає весь подальший тест. Ольга називає методику “інвазивною” у професійному сенсі: щоб правильно побудувати питання порівняння, ліграфолог має вміти проникнути у логіку та цінності респондента, зрозуміти його “табу”, систему переконань, тригери значущості.
Тут неможливо використати «універсальний шаблон” — питання порівняння формулюються персонально під кожного респондента через:
- аналіз його цінностей та самопрезентації;
- пошук “ключів”, якими респондент сам описує свою моральну межу;
- формування питань порівняння так, щоб вони були одночасно і тематичними, і загальними, і включали погляди респондента. “Make a big deal,” як каже Ольга.
Саме ця частина — “мистецтво в мистецтві”, і є тим, що Ольга привезла в НАПУ як практичну компетенцію, а не теорію.
Обрахунок і читання поліграм: дисципліна порівнянь, а не “враження від графіків”
Другий великий блок відмінностей — підхід до аналізу результатів.
В американській традиції акцент зроблений на структурованому обрахунку за каналами та порівнянні реакцій на релевантні та питаннями порівняння, а не на загальному “враженні” від поліграми.
Ольга пояснює підхід “spot-by-spot”:
- аналіз по кожному каналу (з дихання як стартової точки);
- визначення, де реакція сильніша — на релевантне чи питання порівняння;
- присвоєння оцінок “плюс/мінус/нуль” у межах системи;
- сумарна оцінка за пред’явленнями.
Вона також описує більш складний варіант, коли спочатку між собою порівнюють порівнюють питання порівняння, з них визначають “сильніше”, і лише потім зіставляють його з релевантним. Це дисциплінує логіку висновку й зменшує суб’єктивізацію там, де на карту поставлена репутація та доля людини.
Інструментарій і стандарти обладнання: практична мультисистемність
У рамках навчання Ольга працювала на двох системах: «Limestone Technologies» Lafayette Instrument Company». Опосередковано проводився огляд Axciton.
APA як професійна організація декларує роль у підтримці стандартів, етики, тренінгу та найкращих практик для тисяч членів і має оприлюднені вимоги до професії. Цей досвід посилює досвід Ольги, набутий за роки професійно-наукової діяльності у НАПУ.
Для Національної асоціації поліграфологів цей важливо мінімум з 2 причин:
- Мультиінструментарність — в Україні поліграфологи працюють на різних системах, і школа має навчати мислити методом, а не кнопками.
- Сумісність із міжнародними трендами — розуміння логіки світового ринку (де, наприклад, «Lafayette Instrument Company» активно розвиває лінійку «LX7 Polygraph System»).
Протидія: “респондент не обманює поліграф — він тільки руйнує загальну картину”
Професійна зрілість виявляється не тоді, коли поліграфолог “впевнений, що все бачить”, а тоді, коли він вміє розпізнати, зупинити та акуратно скоригувати дослідження, коли бачить протидію або невідповідності.
Ольга послідовно формулює позицію, яку поділяють багато практиків: протидія не “ховає брехню”, вона спотворює поліграму, а значить — виводить тест у зону неінформативності.
Вона згадує, що в темі протидії було присвячено окремі заняття для класифікації, розпізнавання і відмежування значимих реакцій від артефактних.
Для українського контексту це особливо актуально: ринок переповнений міфами “як обманути поліграф”. Єдиною відповіддю на міфи може бути стандарт, практика і дисципліна.
Висновок і конфіденційність: інша логіка подачі матеріалів
Ще один показовий блок — підхід до звітності. Зі слів Ольги, у розглянутій практиці:
- поліграми не віддаються замовнику із іншими матеріалами дослідження, оскільки сек’юризується логіки питань порівняння;
- акцент на готовності респондента брати участь у дослідженні вищий: якщо респондент не висловлює недовіру або небажання навіть за умови підписаної добровільної — поліграфолог зупиняє дослідження без вмовлянь та пояснень.
У ширшому контексті стандарти APA як документально оформлена база визначають очікування до практики, етики, процедур та точності.
Що змінилося для НАПУ вже сьогодні: CQT у навчальній програмі
Головний результат цієї історії — не диплом і не статус. Головний результат — передача знання в українську систему підготовки.
Ольга Поваляєва сьогодні викладає на курсах поліграфологів НАПУ CQT (яку ще часто називають «американською методикою») у її процедурній логіці:
- триваліша та структурована передтестова бесіда;
- індивідуалізовані питання порівняння через “ключі” цінностей;
- стандартизована логіка пред’явлень;
- дисциплінований підхід до оцінки реакцій та обрахунку;
- робота з протидією як із фактором, що знижує валідність, а не як із “битвою з респондентом”;
- наголос на ролі поліграфолога як інтерв’юера та аналітика (уміння слухати, тримати самоконтроль, бачити поведінкові маркери).
Це означає, що слухачі НАПУ отримують доступ не до “легенди про APA”, а до практично відтворюваного методу, який пройшов шлях реального навчання.
Саме American Polygraph Association створює стандарти та задає тон найкращим практикам полігафології світу.
Яке значення членство у APA має значення для українського ринку
Членство в професійній асоціації такого рівня — це не “значок” і не формальність. Це:
- залученість до культури найвищих стандартів і безперервного розвитку;
- зобов’язання дотримуватися принципів етики та якості;
- постійне навчання та підвищення кваліфікації як норма професії (зокрема політики continuing education для практикуючих членів).
Для НАПУ це підсилює головне: довіру до школи як до середовища, яке не замкнене в локальному контексті, а інтегрує світовий досвід на рівні реальних компетенцій.
Стратегічний висновок: НАПУ формує міжнародну поліграфологію в Україні
Що спільного у філософії НАПУ та АРА? Скрупульозність, науковість, виваженість, толерантність, масштаб та відданість істині.
Саме тому співпраця НАПУ та АРА — це не разова поїздка, а системна політика: вирощувати викладачів, які можуть розмовляти зі світом однією професійною мовою й передавати це українським спеціалістам.
Ольга Поваляєва — один із ключових носіїв цього переходу. Її шлях — приклад того, як особиста мотивація (“мені мало того, що я знаю”) перетворюється на інституційний результат: новий рівень навчання для сотень майбутніх поліграфологів.
Запрошуємо на курси поліграфологів НАПУ
Якщо ви:
- хочете працювати за сучасними методиками, а не за переказами;
- прагнете володіти не одним “підходом”, а системою;
- розумієте цінність міжнародних стандартів і наукової дисципліни
— навчальні програми НАПУ дають можливість отримати знання, перевірені практикою, знаннями найкращих міжнародних шкіл та реальними вимогами професії.
НАПУ продовжує розвивати міжнародні зв’язки, підсилювати викладацький склад і формувати нову культуру поліграфології в Україні — культуру точності, відповідальності та доказового підходу.
#напунавчає