Поліграфологія — це точна і відповідальна професія, де цінуються стандарти, методика і виваженість формулювань. Але, як показує практика, завжди знайдеться хтось, хто своєю «роботою» здатний перетворити цей інструмент на дешеву імітацію дослідження. Саме такий ефект справив на колег «висновок» від поліграфолога Всеукраїнської асоціації поліграфологів (ВАП) Анни Задорожко, який надійшов до Національній асоціації поліграфологів України для аналізу.
Даний формат висновку було розроблено Головою НАПУ Володимиром Ведмідем в 2017 році. За основу було взято протокол слідчої дії, в якому чітко вказується хто, коли, де, що, згідно чого і на чому проводив. Даний формат наразі використовується більшістю поліграфологів України. На жаль, використання формату не забезпечує збереження професійності. Навіть назва поліграфа та програмного забезпечення написана з помилкою. Вірно – RUBICON.
Питання без відповідей
Важко уявити, як можна складати тести з внутрішніми протиріччями, але пані Задорожко це вдалося. Чи бреше людина, коли відповідає на взаємовиключні питання? Відповідь очевидна: бреше поліграфолог — самому собі.
Версія досліджуваної, що вона взагалі ніколи не зраджувала. Як можна ставити питання “Чи зраджувала вона чоловіку ще з кимось, крім Гриця?”. Досліджувана ж не визнала зради з Грицем!
Суб’єктивізм як методика
Замість сухих, чітких і перевірюваних формулювань, у тестах з’являються власні оцінки респондента. Мабуть, авторці видалося, що вона одночасно і психолог, і суддя, і літературний критик. Але, на жаль, не поліграфолог.
“Гуляща жінка”, “інтимні стосунки”, “пов’язує тільки те” – очевидно, що це формулювання і мова респондента. Але ж поліграфолог не може все прямо транслювати в запитання без дотримання методики.
Соціальні кліше замість фактів
Замість запитань про конкретні дії у минулому — набір штампів на кшталт «бути коханкою».
Для когось бути коханкою – це системні зустрічі, секс, побачення, діти, друга сім’я. А для когось для поняття коханка досить одного статевого акту. Не може поліграфолог вводити соціальні кліше в запитання!
Мова та стиль
Окрема тема — граматика. Складається враження, що документ писався поспіхом, без перевірки, або й узагалі диктувався комусь «на коліні». Для професійної спільноти це виглядає так само прикро, якби юрист у суді подавав позов, написаний мовою SMS.
Наслідки
І тут ми підходимо до головного. Коли суспільство стикається з подібними «висновками», воно робить висновок не про конкретну Анну Задорожко, а про всю професію. Довіра до поліграфа руйнується, а колеги-професіонали отримують чергову порцію скепсису: «А ви, поліграфологи, усі так працюєте?»
Ми взяли дану особу на повторне дослідження і винесли ТІЛЬКИ три питання:
- Чи мала секс (класичний, оральний, анальний) з Григорієм?
- Чи мала секс (класичний, оральний, анальний) в день, коли чоловік перебував з їх донькою на морі в Криму?
- Чи мала секс (класичний, оральний, анальний) під час шлюбу з іншими чоловіками, крім чоловіка?
Ось такі повинні бути питання: чіткі, безоціночні і однозначні.
Поліграф у шоу та реальності: де межа між видовищем і наукою
Сьогодні поліграф дедалі частіше з’являється не лише у службових кабінетах чи залах для перевірок, а й у телепроєктах та шоу. Глядачам цікаво спостерігати, як люди відповідають на незручні запитання, а стрілки й графіки поліграфа створюють ефект максимальної правдивості.
Проте важливо розуміти: у таких форматах поліграфологи нерідко йдуть на поступки замовникам і аудиторії. До переліку можуть виноситися питання, що не відповідають усім методичним канонам. Це робиться виключно для шоу-ефекту. При цьому замовник заздалегідь попереджається, що достовірність результатів у такому випадку буде посередньою. Самі висновки не мають юридичної ваги й не призначені для вирішення людських доль — їхня роль здебільшого розважальна та спрямована на привернення уваги глядачів.
У реальному ж житті, під час офіційних досліджень, поліграфолог не має права відступати від Методики. Тут кожне запитання, кожна процедура й кожен показник мають значення, адже від цього залежить справедливість, точність і довіра до висновків.
Таким чином, поліграф у шоу — це елемент видовища, тоді як у професійній практиці — інструмент науки та відповідальності.
Висновок
Хочете бути поліграфологом, а не карикатурою на нього? Тоді не варто «вигадувати велосипед» у вигляді суб’єктивних кліше і безграмотних висновків. На нашу думку, причиною цього став низький рівень освіти у ВАП та Національному університеті імені І.І.Мечникова.
Є Національна асоціація поліграфологів України (НАПУ), яка має стандарти, методику, досвід і професійний рівень. Саме там готують справжніх фахівців, а не постачальників сорому для всієї спільноти.
Бо один такий «висновок» може коштувати професії більше, ніж десятки років серйозної роботи.
#напудіє
#напунавчає