Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України провів круглий стіл на тему «Поліграф у судовій експертизі: доказ чи орієнтир? Сучасний стан, стандарти проведення досліджень та перспективи розвитку».
Співорганізаторами заходу стали Національна асоціація поліграфологів України та Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», на базі якого відбулася професійна дискусія.
НАПУ не лише виступила співорганізатором круглого столу, а й сформувала один із ключових змістових напрямів заходу. Представники Асоціації порушили питання судової практики, професійної підготовки поліграфологів, застосування різних методик, формування тестових стимулів та меж експертної інтерпретації результатів.
Президент Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимир Онищенко, директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Анастасія Купріянова, голова Національної асоціації поліграфологів України Володимир Ведмідь
Участь НАПУ вкотре підтвердила її статус провідного професійного об’єднання, здатного поєднувати практику поліграфних досліджень, психологічну науку, судову експертизу, освітню діяльність і правовий аналіз.
Професійний діалог за участю правоохоронців, судових експертів і правників
До участі у круглому столі були запрошені керівники правоохоронних органів Полтавщини, судові експерти, науковці, адвокати, експерти-поліграфологи та інші фахівці, діяльність яких пов’язана з проведенням і оцінюванням судових психологічних експертиз із застосуванням поліграфа.
Президія круглого столу
Роботу круглого столу координувала директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Анастасія Купріянова.
Учасників заходу привітав президент Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Володимир Онищенко, який наголосив на важливості співпраці між науковими установами, закладами вищої освіти, професійними об’єднаннями та представниками правничої спільноти.
Під час круглого столу були заслухані доповіді судових експертів, науковців, поліграфологів і правників, які висвітлили правові, методичні, психологічні та освітні аспекти застосування поліграфа.
Володимир Ведмідь представив системний аналіз судової практики
Засновник і голова Національної асоціації поліграфологів України, викладач психології Національного університету «КАІ», поліграфолог та адвокат Володимир Ведмідь виступив із доповіддю «Аналіз судової практики щодо застосування судових психологічних експертиз із застосуванням поліграфа».
У межах доповіді було проведено детальний аналіз рішень, оприлюднених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та виокремлено основні тенденції оцінювання судами висновків психологічних експертиз із застосуванням поліграфа.
Доповідь голови НАПУ Володимира Ведмідя щодо аналізу судових рішень
Проведений аналіз засвідчив, що сучасна судова практика залишається стримувальною щодо визнання таких висновків самостійним і беззаперечним джерелом доказів. Орієнтувальний характер отриманої інформації, відсутність єдиного процесуального підходу, недоліки окремих експертних висновків та сформована позиція Касаційного кримінального суду створюють суттєві перешкоди для повноцінного використання результатів досліджень у доказуванні.
Однією з найбільш важливих стала постанова Касаційного кримінального суду від 13 березня 2024 року у справі № 760/23990/17.
Касаційний кримінальний суд сформулював принципово важливу позицію: «Висновки судово-психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа не є однозначними по своїй суті».
Суд також зазначив, що фактичні дані таких висновків у конкретному кримінальному провадженні не можуть використовуватися як єдині, беззаперечні та самостійні джерела доказів.
Сформований підхід отримав продовження у постанові Касаційного кримінального суду від 22 січня 2026 року у справі № 679/199/21.
Розглядаючи аргументи сторони захисту щодо висновку судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, Суд наголосив, що «чинне законодавство не передбачає перевірки показань у такий спосіб і використання отриманих даних».
Водночас цю позицію не слід трактувати як абсолютну заборону застосування поліграфа або як заперечення професійної цінності поліграфних досліджень.
Саме тому НАПУ послідовно наголошує: перспективи використання поліграфа в судовій експертизі безпосередньо залежать від належної підготовки експертів, прозорості методик, якості обладнання, коректності тестових стимулів, обґрунтованості інтерпретації результатів і чіткого визначення меж експертної компетенції.
Система підготовки поліграфологів НАПУ
Керівник Навчального центру Національної асоціації поліграфологів України, викладач психології та поліграфолог Євген Пучков виступив із доповіддю «Підготовка поліграфологів за декількома методиками проведення досліджень із застосуванням поліграфа в Україні, поєднання методик».
Євген Пучков представив систему професійної підготовки майбутніх експертів-поліграфологів у НАПУ, розповів про опанування декількох методичних підходів, можливості їх коректного поєднання та практичну роботу слухачів у процесі навчання.
Доповідь керівника Навчального центру НАПУ Євгена Пучкова щодо підготовки поліграфологів
Освітня модель НАПУ ґрунтується не на механічному вивченні роботи з обладнанням, а на комплексній підготовці фахівця. Вона охоплює психологію, психофізіологію, методику формування запитань, проведення передтестової бесіди, аналіз поліграм, виявлення артефактів, професійну етику, правові засади та практичне проведення досліджень.
Особлива увага приділяється розумінню можливостей і обмежень кожної методики. Поліграфолог повинен не просто зафіксувати фізіологічну реакцію, а правильно визначити її місце у структурі тесту, оцінити повторюваність, виключити артефакти та утриматися від категоричних висновків, які не підтверджуються методикою.
Такий підхід відповідає методичним принципам НАПУ, відповідно до яких поліграф є технічним засобом реєстрації психофізіологічних показників, а не пристроєм, що самостійно встановлює правдивість чи неправдивість відповіді.
Семантика запитань визначає якість результату
Член Правління НАПУ, провідний науковий співробітник Київського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», кандидат психологічних наук Юрій Ірхін виступив із доповіддю «Семантико-інтерпретаційні проблеми використання поліграфа в судовій психологічній експертизі».
Доповідь Юрія Ірхіна щодо семантико-дискурсивних та психосемантичних складових психологічних досліджень
Значну увагу учасники приділили проблемам підвищення якості судових психологічних експертиз із застосуванням поліграфа. Серед питань, які потребують першочергового вирішення, було виокремлено:
- удосконалення роботи з вербальними та невербальними стимулами;
- оптимізацію змісту тестових запитань;
- розширення предметного поля психологічного дослідження;
- чітке розмежування зафіксованої фізіологічної реакції та її психологічної інтерпретації;
- недопущення виходу експерта за межі професійної компетенції;
- підвищення обґрунтованості й відтворюваності експертних висновків.
Провідні судові експерти в галузі психології Юрій Ірхін і Світлана Ласунова акцентували увагу на семантико-дискурсивних та психосемантичних складових психологічних досліджень у межах судових експертиз, яким сьогодні приділяється недостатньо уваги.
Тезу про визначальне значення ретельної роботи зі стимулами підтримали й фахівці у сфері лінгвістичних досліджень, зокрема Євгенія Ковкіна.
Саме зміст сформульованого запитання, його однозначність, зрозумілість для підекспертної особи, відповідність предмету експертизи та відсутність прихованих смислових конструкцій значною мірою визначають якість отриманого результату.
Фізіологічна реакція виникає не на абстрактну юридичну фабулу, а на конкретний стимул, сприйнятий конкретною людиною. Тому нечітке, багатозначне або психологічно некоректне запитання закономірно породжує сумніви щодо об’єктивності подальшої інтерпретації.
НАПУ формує професійне майбутнє української поліграфології
Круглий стіл став важливим майданчиком для відкритого обговорення проблем, від розв’язання яких залежить майбутнє поліграфа в системі судової експертизи.
Участь Національної асоціації поліграфологів України засвідчила її готовність не лише реагувати на наявні проблеми, а й формувати професійну рамку розвитку галузі: удосконалювати підготовку фахівців, аналізувати судову практику, розробляти методичні підходи та об’єднувати поліграфологів, психологів, судових експертів, науковців і правників.
Національна асоціація поліграфологів України продовжить сприяти професійному діалогу, розвитку наукової та методичної бази, підготовці висококваліфікованих фахівців і формуванню цивілізованих стандартів застосування поліграфа в Україні.