МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІГРАФА

США

Американські методики підрозділяються на категорії в залежності від розв’язуваних завдань (одноаспектные або багатоаспектні, однозадачные або багатозадачні), за способом оцінки результатів (чисельний або клінічний підхід), за способом проведення тесту (стандартний, “мовчазних відповідей”, “Так-тест”), по структурі тесту (“зони порівняння” і “метод Рейду”), за типом питань (в класифікації, представленої нижче).

Класифікація методик США за типом питань:

1. Тести “виявлення знання” (тести “Піку напруги”);
2. Тести “Перевірки істинності” (метод нейтрально-перевірочних питань);
3. Змішані та комплексні методики;
4. Скринінгові методики;
5. Метод контрольних питань:

• метод контрольних питань Рейду;
• метод зон порівняння Бакстера;
• методики на основі методу Рейду;
• методики на основі методу зон порівняння Бакстера.

В даний час до найбільш часто використовуваних у США методиками поліграфних досліджень відносяться:

• методика контрольних питань можливої брехні штату Юта (UZCT);
• методика комплексного порівняння зон Н. Гордона (IZCT);
• Федеральний тест порівняння зон (FZCT);
• модифікований тест загальних питань ВПС США (AFMGQT).

При прийомі співробітників на роботу в США найбільш популярні:

• скринінгова методика з питаннями спрямованої брехні (DLST);
• скринінгова методика правоохоронних органів (LEPET).

Згідно результатів мета-аналізу, опублікованого в 2012 році, достовірними були визнані наступні методики:

1. Модифікований тест загальних питань ВПС США (AFMGQT);
2. “Фаза-ви” методу порівняння зон Бакстера (BUPT);
3. Тест “Виявлення винного знання” (CIT);
4. Тест “На шпигунів/саботаж (DLST);
5. Скринінговий тест спрямованої брехні” (TES);
6. Федеральний метод “Фаза-ви” (FUPT);
7. Федеральний метод зон порівняння (FZCT);
8. Методика комплексного порівняння зон – одноаспектная (IZST);
9. Четырехтрековый тест порівняння зон Матте (MQTZCT);
10. Тест порівняння зон Юти – трьох вопросный (UZCT).

При цьому, спеціальний комітет з обґрунтованим технікам, проводив мета-аналітичне дослідження, підкреслює, що його результати не є обов’язковими до виконання чи політикою стандарту.

ЯПОНІЯ

Широке застосування поліграфа в Японії почалося в 50-ті роки минулого століття. В 70-і роки введений в дію загальнонаціональний стандарт проведення перевірок на поліграф, в якій за основу були взяті американські методики.

При цьому, принципальним відмінністю застосування поліграфа в Японії є те, що “тест з використанням поліграфії розглядається як психологічний тест (процедура) в противагу його використанню в США як один з методів допису”. В зв’язку з специфікою менталітету, в Японії поліграф застосовується тільки під час кримінальних розслідувань.

При проведенні розслідувань не застосовується американська методика контрольних питань (МКВ), а застосовується лише методика виявлення приховуваної інформації (МВПІ), що пов’язано з пріоритетом виключення помилок “помилкової тривоги” (безпідставного звинувачення), що притаманні МКВ. Тести МВПІ пред’являються мінімум 3 рази. В Японії МКВ є тільки допоміжним в якості засобу захисту від помилок “пропуска цілі”, властивих МВПІ.

ПОЛЬЩА

Прикладне застосування поліграфа почалося в 60-ті роки професором П. Хорошовським, який спочатку працював по американській методиці.

В середині 70-х років польські поліграфологи дійшли висновку, що американські теорії детекції брехні не дають належного пояснення фізіологічними явищами, які спостерігалися в ході проведення досліджень на поліграф.

Далі були 25 років дослідження, в результаті яких сформувалася концепція “слідів пам’яті”, яка стала загальноприйнятою серед польських поліграфологів.

В 2003 році були узаконені правові основи використання поліграфів про допустимість застосування “технічних засобів, спрямованих на контроль несвідомих реакцій людини”. В даний час в Польщі дослідження на поліграфі застосовуються під час кримінальних розслідувань, а також перевірок найманого та робочого персоналу, як у державних структурах, так і в приватному секторі.

російська федерація

Першою методикою, яка була офіційно зареєстрована в росії в 2006 році, є “видовая експертна методика виробництва психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа“, авторами якої є Іванов Л. Н., Комісарова Я. В., Пеленицын А. Б., Федоренко В. Н.

У 2009 році Інститут криміналістики ФСБ росії розробив “Методику виробництва судових психофізіологічних експертиз із застосуванням поліграфа”. Однак ця методика виявилася суто відомчим нормативним актом і не могла бути опублікована в загальнодоступній науково-методичній літературі.

Другий методикою, зареєстрованої в росії в 2014 році, стала “Типова методика виробництва судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа”, розроблена Орловим Ю. До і Холодним Ю. І.

В “типової” методикою було приділено увагу:

• допустимості редакції формулювань питань, що виносяться на вирішення експертизи;
• порядком отримання згоди подэкспертного на проведення експертизи;
• вибору тестів і визначення їх оптимальної кількості для коректного рішення задач;
• встановлення тривалості процедури дослідження;
• організації проведення експертизи та порядку взаємодії експерта зі слідчим;
• порядком відеореєстрації процедури дослідження.

Специфікою “типової” методики є:

• вступ “комплексного” фальшивого ознаки;
• виявлення індивідуального симптомокомплексу “наскрізним” способом;
• застосування методики “зміни установок”.

Саме з використанням “типової” методики в даний час проводяться експертизи в СК РФ і ФСБ РФ.

Крім цього:

• в МВС Росії розроблено навчальний посібник “Єдині вимоги до порядку проведення психофізіологічних досліджень з використанням поліграфа” (2008 рік);
• Опублікована методика Поповичева С. В., що базується на “емоційної моделі інструментальної детекції брехні” зі специфічним нововведенням контрольних питань “сумніви” (2011 рік);
• Запатентований Метод Взаємних Виключень” Лосєва-Міллера (2014 рік).

УКРАЇНА

В 2024 році науковцями та практиками Національної асоціації поліграфологів України (НАПУ), була розроблена “Методика проведення досліджень з використанням поліграфа”.

Особливості Методики НАПУ:

• в основу практично корисної моделі по верифікації підтвердження / приховування інформації покладена “градація значущості особистісних смислів” із застосуванням концепції когнітивного дисонансу / консонансу (по Л. Фестингеру);
• коротко викладена фізіологічна специфіка “корисних” і “шкідливих” факторів таких психічних процесів, як сприйняття, пам’ять, увага, емоції, установка;
• викладений принцип “прайминг ефекту” (зміни здатності впізнання або вилучення з пам’яті об’єкта в результаті особливої попередньої зустрічі з ним), а також специфіка методики його застосування в ході проведення дослідження;
• надана класифікація реєстраційних каналів поліграфів і фізіологічних показників, зареєстрованих ними, – за часовими критеріями (статичні і динамічні), а також за критеріями достовірності (в обернено пропорційній залежності від можливості їх свідомого викривлення);
• науково обґрунтовано доцільність застосування “вступної” частини для всіх категорій питань;
• оновлені переліки методичних вимог, що висуваються до кожної з категорій питань;
• введена нова структурна одиниця дослідження “блок питань” (містить, як правило, один перевірочний питання), а також дано наукове обгрунтування ефективності його практичного застосування;
• наведені приклади тестів у відповідності з традиційними поглядами американських авторів, а також для порівняння дані варіанти їх модифікацій у вигляді “блоків питань” з переліком переваг;
• викладено принципи стратегії і тактики проведення досліджень при моно – та полі – тематичних дослідженнях;
• крім традиційних варіантів порівняльного аналізу значущість стимулів (на основі динамічних показників), дані принципи аналізу фізіологічних реакцій на основі статичних показників.

Примітка: Методика НАПУ являє собою навчальний посібник, в якому представлений загальний перелік положень, практичне застосування яких достатньо для одержання достовірних результатів  результаті досліджень з використанням поліграфа.

Посилання на Методику НАПУ.