МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІГРАФА

США
Американські методики підрозділяються на категорії в залежності від розв’язуваних завдань (одноаспектные або багатоаспектні, однозадачные або багатозадачні), за способом оцінки результатів (чисельний або клінічний підхід), за способом проведення тесту (стандартний, “мовчазних відповідей”, “Так-тест”), по структурі тесту (“зони порівняння” і “метод Рейду”), за типом питань (в класифікації, представленої нижче).
Класифікація методик США за типом питань:
- Тести “виявлення знання” (тести “Піку напруги”);
- Тести “Перевірки істинності” (метод нейтрально-перевірочних питань);
- Змішані та комплексні методики;
- Скринінгові методики;
- Метод контрольних питань:
- метод контрольних питань Рейду;
- метод зон порівняння Бакстера;
- методики на основі методу Рейду;
- методики на основі методу зон порівняння Бакстера.
В даний час до найбільш часто використовуваних у США методиками поліграфних досліджень відносяться:
- методика контрольних питань можливої брехні штату Юта (UZCT);
- методика комплексного порівняння зон Н. Гордона (IZCT);
- Федеральний тест порівняння зон (FZCT);
- модифікований тест загальних питань ВПС США (AFMGQT).
При прийомі співробітників на роботу в США найбільш популярні:
- скринінгова методика з питаннями спрямованої брехні (DLST);
- скринінгова методика правоохоронних органів (LEPET).
Згідно результатів мета-аналізу, опублікованого в 2012 році, достовірними були визнані наступні методики:
- Модифікований тест загальних питань ВПС США (AFMGQT);
- “Фаза-ви” методу порівняння зон Бакстера (BUPT);
- Тест “Виявлення винного знання” (CIT);
- Тест “На шпигунів/саботаж (DLST);
- Скринінговий тест спрямованої брехні” (TES);
- Федеральний метод “Фаза-ви” (FUPT);
- Федеральний метод зон порівняння (FZCT);
- Методика комплексного порівняння зон – одноаспектная (IZST);
- Четырехтрековый тест порівняння зон Матте (MQTZCT);
- Тест порівняння зон Юти – трьох вопросный (UZCT).
При цьому, спеціальний комітет з обґрунтованим технікам, проводив мета-аналітичне дослідження, підкреслює, що його результати не є обов’язковими до виконання чи політикою стандарту.
ЯПОНІЯ
Широке застосування поліграфа в Японії почалося в 50-ті роки минулого століття. В 70-і роки введений в дію загальнонаціональний стандарт проведення перевірок на поліграф, в якій за основу були взяті американські методики.
При цьому, принципальним відмінністю застосування поліграфа в Японії є те, що “тест з використанням поліграфії розглядається як психологічний тест (процедура) в противагу його використанню в США як один з методів допису”. В зв’язку з специфікою менталітету, в Японії поліграф застосовується тільки під час кримінальних розслідувань.
При проведенні розслідувань не застосовується американська методика контрольних питань (МКВ), а застосовується лише методика виявлення приховуваної інформації (МВПІ), що пов’язано з пріоритетом виключення помилок “помилкової тривоги” (безпідставного звинувачення), що притаманні МКВ. Тести МВПІ пред’являються мінімум 3 рази. В Японії МКВ є тільки допоміжним в якості засобу захисту від помилок “пропуска цілі”, властивих МВПІ.
ПОЛЬЩА
Прикладне застосування поліграфа почалося в 60-ті роки професором П. Хорошовським, який спочатку працював по американській методиці.
В середині 70-х років польські поліграфологи дійшли висновку, що американські теорії детекції брехні не дають належного пояснення фізіологічними явищами, які спостерігалися в ході проведення досліджень на поліграф.
Далі були 25 років дослідження, в результаті яких сформувалася концепція “слідів пам’яті”, яка стала загальноприйнятою серед польських поліграфологів.
В 2003 році були узаконені правові основи використання поліграфів про допустимість застосування “технічних засобів, спрямованих на контроль несвідомих реакцій людини”. В даний час в Польщі дослідження на поліграфі застосовуються під час кримінальних розслідувань, а також перевірок найманого та робочого персоналу, як у державних структурах, так і в приватному секторі.
російська федерація
Першою методикою, яка була офіційно зареєстрована в росії в 2006 році, є “видовая експертна методика виробництва психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа“, авторами якої є Іванов Л. Н., Комісарова Я. В., Пеленицын А. Б., Федоренко В. Н.
У 2009 році Інститут криміналістики ФСБ росії розробив “Методику виробництва судових психофізіологічних експертиз із застосуванням поліграфа”. Однак ця методика виявилася суто відомчим нормативним актом і не могла бути опублікована в загальнодоступній науково-методичній літературі.
Другий методикою, зареєстрованої в росії в 2014 році, стала “Типова методика виробництва судової психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа”, розроблена Орловим Ю. До і Холодним Ю. І.
В “типової” методикою було приділено увагу:
- допустимості редакції формулювань питань, що виносяться на вирішення експертизи;
- порядком отримання згоди подэкспертного на проведення експертизи;
- вибору тестів і визначення їх оптимальної кількості для коректного рішення задач;
- встановлення тривалості процедури дослідження;
- організації проведення експертизи та порядку взаємодії експерта зі слідчим;
- порядком відеореєстрації процедури дослідження.
Специфікою “типової” методики є:
- вступ “комплексного” фальшивого ознаки;
- виявлення індивідуального симптомокомплексу “наскрізним” способом;
- застосування методики “зміни установок”.
Саме з використанням “типової” методики в даний час проводяться експертизи в СК РФ і ФСБ РФ.
Крім цього:
- в МВС Росії розроблено навчальний посібник “Єдині вимоги до порядку проведення психофізіологічних досліджень з використанням поліграфа” (2008 рік);
- Опублікована методика Поповичева С. В., що базується на “емоційної моделі інструментальної детекції брехні” зі специфічним нововведенням контрольних питань “сумніви” (2011 рік);
- Запатентований Метод Взаємних Виключень” Лосєва-Міллера (2014 рік).
УКРАЇНА
В 2024 році науковцями та практиками Національної асоціації поліграфологів України (НАПУ), була розроблена “Методика проведення досліджень з використанням поліграфа”.
Особливості Методики НАПУ:
- в основу практично корисної моделі по верифікації підтвердження / приховування інформації покладена “градація значущості особистісних смислів” із застосуванням концепції когнітивного дисонансу / консонансу (по Л. Фестингеру);
- коротко викладена фізіологічна специфіка “корисних” і “шкідливих” факторів таких психічних процесів, як сприйняття, пам’ять, увага, емоції, установка;
- викладений принцип “прайминг ефекту” (зміни здатності впізнання або вилучення з пам’яті об’єкта в результаті особливої попередньої зустрічі з ним), а також специфіка методики його застосування в ході проведення дослідження;
- надана класифікація реєстраційних каналів поліграфів і фізіологічних показників, зареєстрованих ними, – за часовими критеріями (статичні і динамічні), а також за критеріями достовірності (в обернено пропорційній залежності від можливості їх свідомого викривлення);
- науково обґрунтовано доцільність застосування “вступної” частини для всіх категорій питань;
- оновлені переліки методичних вимог, що висуваються до кожної з категорій питань;
- введена нова структурна одиниця дослідження “блок питань” (містить, як правило, один перевірочний питання), а також дано наукове обгрунтування ефективності його практичного застосування;
- наведені приклади тестів у відповідності з традиційними поглядами американських авторів, а також для порівняння дані варіанти їх модифікацій у вигляді “блоків питань” з переліком переваг;
- викладено принципи стратегії і тактики проведення досліджень при моно – та полі – тематичних дослідженнях;
- крім традиційних варіантів порівняльного аналізу значущість стимулів (на основі динамічних показників), дані принципи аналізу фізіологічних реакцій на основі статичних показників.
Примітка: Методика НАПУ являє собою навчальний посібник, в якому представлений загальний перелік положень, практичне застосування яких достатньо для одержання достовірних результатів результаті досліджень з використанням поліграфа.
Посилання на Методику НАПУ.